Епіцентр

Осінній марафон

Костянтин КРАВЧУК

До початку осені уряд може спровокувати черговий виток інфляції. Державна казна тріщить по швах. Але не від браку грошей, а від надлишку

Державна казна тріщить по швах. Але не від браку грошей, а від надлишку. У січні — травні доходи держбюджету перевищили видатки на 6 млрд грн. Збір податків зростав рекордними за останні три роки темпами: за перші п’ять місяців до загального фонду держбюджету надійшло 71,043 млрд грн — на 49,8% більше, ніж торік. Проте уряду бракує цих грошей — Міністерство фінансів готується до випуску єврооблігацій. Кабмін має намір залучити за кордоном $500 млн. За словами економістів, така стратегія свідчить про одне: уряд готується до великих витрат. Власне, цього не приховують і в самому Кабінеті. Юлія Тимошенко традиційно впевнена, що до кінця парламентських канікул Верховна Рада все ж таки перегляне бюджет-2008, збільшивши його доходи і видатки щонайменше на 10%. За словами прем’єра, казна поповниться 34 млрд грн. На сьогодні річні доходи держбюджету заплановано в обсязі 215,3 млрд, видатки — 232,4 млрд грн.

Уряд пропонує в контексті змін до бюджету-2008 спрямувати 15 млрд грн на розвиток економіки, а ще 15 млрд грн — на соціальні виплати. Утім, щоб виконати нові підвищені зобов’язання, уряду потрібно підстрахуватися, зокрема й грішми, вирученими від продажу євробондів. Адже один з основних каналів поповнення казни — приватизація держмайна — фактично перекрив президент, який своїми наказами зупинив продаж Одеського припортового заводу та енергокомпаній. «Якщо до кінця 2008-го і буде продано велику компанію, то навряд чи уряд одержить за неї гроші цього року», — припускає Олександр Жолудь, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.

Як прем’єри збільшували бюджет у 2002-2008 роках (заплановані витрати), млрд грн

Політологи й економісти не сумніваються, що більшу частину додаткових надходжень уряд спрямує на соціальні програми — перевибори або розпад коаліції можуть статися в будь-який момент, тому команда прем’єра вже почала працювати на електорат. Юлія Тимошенко заявила, що уряд планує істотно збільшити соціальні виплати, зокрема підвищити зарплату бюджетникам з 1 вересня. На зростанні зарплат наполягає і президент, хоча ще зовсім недавно він сварив уряд за «безконтрольні соціальні виплати». На початку червня Віктор Ющенко вимагав від Кабміну переглянути розмір прожиткового мінімуму. «Збільшення видатків на соціальні цілі схоже на підготовку до виборів», — вважає Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру ім. Разумкова.

Економісти не виключають, що збільшення соціальних виплат уже восени може спровокувати новий виток цін. Ще один інфляційний ризик — посилення податкового тиску на бізнес. Золотий дощ, що пішов на бюджет цього року, багато в чому став результатом ліквідації схем ухиляння від податків на митниці. У січні — травні митники зібрали для казни 40,7 млрд грн — на 20 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Корпоративний сектор віддав державі більше грошей, але заклав свої витрати в ціни — це стало однією з причин інфляційного стрибка.

Відомо також, що за рахунок нових надходжень із держбюджету виділятимуть гроші на допомогу держкомпаніям та аграріям. Однак аналітики звертають увагу на те, що збільшення держвидатків не завжди є сприятливим для економіки. У травні через бюджет перерозподілялося 28,5% валового внутрішнього продукту, тоді як торік державні видатки становили лише 24,4% ВВП. Це означає, що зростає кількість людей, які фінансово залежать від влади. Більше переваг отримає тільки бізнес, що контролюється чиновниками або пов’язаний з державними замовленнями.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар