Епіцентр

В одному човні

Костянтин КРАВЧУК

Бізнес-інтереси Росії стримуватимуть повторення грузинського сценарію в Україні. Українські експерти з питань безпеки вважають воєнний конфлікт неможливим

«Україна може стати наступною країною, на яку Росія чинитиме політичний тиск», — заявив комісар з питань розширення Євросоюзу Оллі Рен наступного дня після визнання Росією незалежності Південної Осетії й Абхазії, що відкололися від Грузії. «Поставити під сумнів суверенітет Грузії — це ревізія суверенітету всіх країн, не лише Грузії, від цього страждає і наш суверенітет», — погоджується з єврокомісаром Віктор Ющенко.

Побоювання українських та європейських чиновників щодо територіальної цілісності України вже почали впливати на настрій іноземних інвесторів. 27 серпня індекс ПФТС знизився на 4,77%. Деякі аналітики вважають, що на український фондовий ринок непрямо впливають усі події, пов’язані з російсько-грузинським конфліктом. Утім, інвесторів зараз турбують не загрози Україні, а швидше загальна нестабільність у регіоні та охолодження відносин між Росією і Заходом. «Більшість західних інвесторів, які вкладають гроші в Україну, інвестують водночас і в Росію. Зараз їхні побоювання посилилися, приплив грошей зменшився: інвестори роблять паузу», — каже директор торговельного департаменту інвесткомпанії Dragon Capital Денис Мацуєв.

У період російсько-грузинського конфлікту офіційна Москва уникала різких висловлювань на адресу України. Гострою була хіба що реакція російської влади на рішення Віктора Ющенка ввести дозвільний порядок переміщення кораблів Чорноморського флоту, що дислокуються в Севастополі. МЗС Росії назвало це рішення «серйозним антиросійським кроком», а президент Росії Дмитро Медведєв попередив, що такий крок «ні до чого хорошого не приведе». Близькі до Кремля політологи вважають, що військовий конфлікт між Україною і Росією вкрай малоймовірний. «Будь-яка війна Росії з Україною абсолютно виключена, поки, звісно, у Києві не з’явиться хтось на кшталт президента Саакашвілі», — впевнений російський політтехнолог Гліб Павловський.

Українські експерти з питань безпеки також вважають воєнний конфлікт неможливим. На їхню думку, стримувальним чинником є більша порівняно з Грузією військова міць України. «Україна більша держава, і такі дії були б ризикованими для Росії», — вважає науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. Економісти, своєю чергою, вважають, що конфлікт неможливий апріорі через бізнес-інтереси Росії в Україні. Масштабні воєнні дії можуть завдати великої шкоди російському бізнесу, якому в Україні належать активи на мільярди доларів, насамперед у нафтопереробці, хімічній промисловості, металургії, банківській сфері, телекомунікаціях. Внаслідок конфлікту може постраждати також і українська газотранспортна система, на частку якої в 2007-му припало 66,5% експорту російського газу в країни далекого зарубіжжя. Загальна виручка Газпрому від продажу палива в ці країни торік становила близько $34 млрд. Проектовані зараз обхідні газопроводи «Північний потік» і «Південний потік», які буде введено в експлуатацію не раніше ніж у 2012-2013 роках, не зможуть цілковито замінити українські трубопроводи. Їхня сумарна потужність — 85 млрд кубометрів газу на рік, тоді як у 2007-му обсяг транзиту російського газу в Європу через Україну становив 112,1 млрд кубометрів, і в майбутньому Росія планує нарощувати експорт газу.

Показово, що воєнний конфлікт Росії та Грузії і подальше загострення відносин двох країн не супроводжувалися новою торговельною війною. Росія не припиняла поставок газу до Грузії, а також транзит палива цією країною до Вірменії. Грузія не має наміру вводити обмеження на ввезення товарів з Росії. «Жодних проблем для російських товарів у Грузії немає, якщо Росія сама не перекриє їм дорогу», — повідомила Контрактам Тіа Болквадзе, представник Міністерства економіки Грузії. А віце-прем’єр країни Георгій Барамідзе спростував чутки про націоналізацію активів російських інвесторів у Грузії. Російська присутність в економіці Грузії вимірюється не одним мільярдом доларів. Держкомпанія «Интер РАО» контролює 30% потужностей з виробництва електроенергії. Підконтрольний уряду Росії «Внешторгбанк» володіє в Грузії банком і найбільшим у цій країні хімічним комбінатом у Руставі. В Грузії працюють ЛУКОЙЛ, частка якого на роздрібному ринку нафтопродуктів країни у 2007 році становила 22%, а також «ВымпелКом», якому належить оператор мобільного зв’язку Mobitel.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар