Сфера впливу

Засіки Батьківщини

Наталія ГУЗЕНКО, Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Голова Державного комітету з державного матеріального резерву Михайло Поживанов упевнений, що саме завдяки продовольчим інтервенціям вдалося стримати ціни на низку товарів

В інтерв’ю Контрактам Михайло Поживанов розповів про те, що:
1) деякі області відмовлялися від дешевого борошна
2) українська курятина невиправдано дорога
3) до Держкомрезерву зачастила СБУ

У липні зафіксовано дефляцію. Однак деякі економісти стверджують, що це виключно сезонне здешевлення продукції, а антиінфляційні заходи уряду, зокрема й Держкомрезерву, не спрацьовують...

— Вважаю, що уряд і Держкомрезерв чимало зробили для стримування інфляції. Кабмін постійно залучав Держкомрезерв до роботи зі стабілізації ситуації на продовольчому ринку України. Наприклад, виробникам хліба і хлібобулочних виробів з держрезерву постачали борошно, здійснювалися інтервенції цукру, м’яса і м’ясопродуктів — це основна продовольча група, що на 50% визначає рівень інфляції. Ми виконали урядові завдання й забезпечили разом з Аграрним фондом усі області дешевою і якісною продукцією. Завдяки цим діям, зокрема, вдалося уникнути традиційного для середини літа стрибка цін на цукор.

Але при цьому багато областей відмовлялися від дешевого борошна і зерна з держрезерву. Чому?

— Були місяці, коли завдання уряду виконувалося на 25-30%. У деяких регіонах керівники заявляли, що не працюватимуть із держрезервом, що це не їхні повноваження і не їхні функції. Ми на селекторних нарадах вимагали, щоб облдержадміністрації підписували тристоронні договори з підприємствами з виробництва хліба та підприємствами держрезерву. Вони відмовлялися. Але після того як Юлія Володимирівна особисто взяла під контроль це питання, справа зрушила з мертвої точки.

— Відступати нікуди, позаду...

Мені здається, що відмова від продукції з держрезерву — це частина нинішньої політичної гри. Бездумні чиновники підіграють бажанням своїх лідерів. Наприклад, заступники голови Секретаріату президента заявляли, що керівники обладміністрацій не повинні з’являтися в уряді. Хоча до їхніх повноважень не належить визначення відносин між Кабміном та регіонами. У такій обстановці люди в областях просто боялися і, можливо, навіть без прямих команд відмовлялися виконувати доручення Кабміну. Уряд був змушений покласти основні завдання розподілу продукції з резервів на Мінекономіки і Держкомрезерв. Наприклад, нараду голів райадміністрацій Києва провели в нас у комітеті. Коли голови облдержадміністрацій зрозуміли, що важелі керування втрачаються, то почали співпрацювати з нами.

Загалом дії керівників областей не можна назвати протидією нашій політиці. Вони просто відписувалися, що в них усе є і їм нічого не треба, хоча ціни в багатьох областях зростали дуже швидко.

Чому в серпні різко скоротилися обсяги інтервенцій з держрезерву?

— Після того як президент заявив, що йому не подобаються інтервенції на продовольчому ринку, а група депутатів, близьких до Секретаріату, закидала запитами з вимогою перевірити Держкомрезерв, у нас виникли певні непорозуміння зі Службою безпеки України. Від СБУ прийшов начальник відділу з боротьби з економічними злочинами і став вимагати надати йому списки підприємств, які брали в нас продукцію. Потім на ці підприємства почали надходити листи з вимогою надати всі копії договорів із Держкомрезервом. Директорів підприємств починають тягати до СБУ, перевіряти усі документи. Природно, що вони відмовляються надалі брати в нас продукцію, тим більше що їм доводитися працювати з нами за стовідсотковою передоплатою і встановлювати націнку на держрезервівський товар не вище ніж 10% (це наші умови). Тому, коли наприкінці липня — у серпні СБУ посилила перевірки, обсяги продукції з держрезерву, що надходили в торгівлю, різко зменшилися.

Я ніколи в житті не бачив стільки перевірок. Говорив із попередниками, і вони розповідали, що їх перевіряли тільки за підсумками року, а нас перевіряють практично по кожній угоді. Працівників викликають до СБУ і Генпрокуратури. Можливо, це й на краще: потім запитань буде менше.

Чому Секретаріат президента був проти інтервенцій?

— Ще у травні мені телефонував голова Секретаріату Віктор Балога, казав, що я дуже пошкодую, якщо хоч одна курка з держрезерву потрапить на прилавки. Розповідав про те, що ми вб’ємо власну галузь, що я не повинен виконувати постанови уряду.

Але дешеве м’ясо все одно мало потрапити на ринок. Ще у квітні, коли ціни почали стрімко зростати, уряд вирішив завозити якісне дешеве м’ясо з-за кордону, тому що за 2-3 місяці не виростиш ні бика, ні свиню. Ми забезпечили наші м’ясопереробні підприємства свининою, курятиною — всім тим, що потрібно для виробництва ковбасних і м’ясних виробів, причому за цінами, нижчими від середньооптових. З Польщі, Угорщини, Голландії, Іспанії, Бразилії, США завозили до 20 тис. тонн м’яса на місяць.

Але, попри інтервенції, ціни на готову продукцію на внутрішньому ринку практично не знижувалися, тому уряд вирішив зосередитися на курятині — основному м’ясному продукті масового споживання. Ми почали постачати м’ясо птиці підприємствам роздрібної торгівлі, чим займаємося досі й намагаємося діяти так, щоб не нашкодити українським виробникам. Хоча в мене до них багато запитань. Наприклад, чому із січня держава тільки на виробництво птиці виділила понад 600 млн грн дотації, а ринок і споживач цього не відчули.

Де Держкомрезерв купує дешеві продукти?

— Борошно мелемо ще з урожаю 2006 року — тоді зерно було дешевшим. Виходить, що й борошно на 15-20% дешевше. М’ясо купуємо величезними партіями на закордонних ринках, де продукція дешевша, ніж у наших виробників. Наприклад, американська курка навіть з урахуванням доставки, дорогих електроенергії та робочої сили виходить дешевшою. До речі, американські виробники м’яса птиці стверджували, що Україна щомісяця ввозить 25-30 тисяч тонн курятини. У нас є інформація, що через посередницькі структури її закуповують великі українські виробники курятини. Але ось під якими торговими марками це м’ясо з’являється на ринку, нам невідомо.

Скільки загалом цього року поставлено продукції з держрезерву?

— Можу сказати, що на сьогодні законтрактовано понад 150 тисяч тонн м’яса і м’ясопродуктів. На місяць на інтервенції надходить майже 25 тисяч тонн борошна. При цьому ми цілковито задовольняємо потребу країни в цукрі.

Як довго здійснюватимуть інтервенції?

— Інтервенції борошна, цукру і м’яса заплановані урядом до кінця календарного року.

Торік у Держкомрезерву були проблеми із закупівлями зерна. За інформацією Контрактів, у 2008-му до держрезерву не закуплено жодної тонни нового врожаю. Чому?

— Поки що закупівель не було. Депутати так і не проголосували за зміни до держбюджету, згідно з якими Держкомрезерву виділялися гроші на закупівлю зерна. Сподіваюся, що у вересні поправки буде внесено або ж з нами розрахуються НАК «Нафтогаз» та енергогенеруючі компанії і ми зможемо закупити хоча б 400-500 тис. тонн зерна. Для цього потрібно півмільярда гривень.

Контракти з постачальниками зерна вже підписано? Адже може статися так, що восени все зерно буде вже законтрактоване...

— Ні, не підписано. Я не хочу повторювати помилок, коли Держкомрезерв купував зерно, а потім не міг розрахуватися. Роками тривали судові процеси, комітету нараховували величезні пені й штрафи. Коли я очолив Держкомрезерв, ми не могли півроку розрахуватися з підприємствами-зберігачами, тому що всі рахунки було заблоковано. Тільки через деякий час накопичили кошти для погашення старих боргів і почали платити за зберігання зерна. Я не знаю, чи будуть гроші у вересні, тому контрактів не підписую. А зерно на початку осені буде в будь-якому разі. У всіх сховищах може одночасно зберігатися не більш ніж 30 млн тонн, а врожай цього року — 43 млн тонн. Через наші порти на місяць реально можна вивозити щонайбільше 2-3 млн тонн. А залізницею постачають тільки невеликі — 3-5 тис. тонн — партії до Вірменії або Азербайджану. Звісно, враховуючи продовольчу кризу у світі, зернотрейдери намагатимуться вивезти зерно з України по максимуму. Але якщо ми цього року не купимо жодної тонни зерна, для здійснення інтервенцій із держрезерву вистачить урожаю 2007 року.

Скільки Держкомрезерву заборгував НАК «Нафтогаз»?

— Борг НАК «Нафтогаз України» перед Держкомрезервом становить 3,5 млрд грн. На початку року, коли в НАК були проблеми з фінансами, прем’єр-міністр дала нам вказівку навіть не нагадувати про ці борги. Сьогодні НАК нормально працює і може сплачувати борги. При цьому нам заборгували всі генеруючі компанії. Ми розуміємо: якщо з нами не розплатяться, виконати програму формування резервів цього року буде нереально. Тому буде вжито всіх необхідних заходів аж до продажу цих боргів.

Натисніть, щоб збільшити

 

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар