Російський десант на Бурштинському острові

Максим НІКОЛАЄНКО

Чиновники з Кабміну вбачають у росіянах рятівників застарілої Бурштинської ТЕС, опозиційні депутати — зловісну тінь Анатолія Чубайса.

Росіяни чи американці?

Височенні задимлені труби та індустріальний пейзаж, що розкинувся вздовж залізниці, — нетипова для Прикарпаття картина. Це так званий Бурштинський енергетичний острів, на який ось-ось має висадитися інвестиційний десант з Росії. Секретар комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Вадим Литвин звернувся до віце-прем’єр-міністра Андрія Клюєва з пропозицією здати в оренду двом американським компаніям (Литвин відмовився назвати ці компанії) і двом їхнім російським партнерам — «Мосэнергомонтаж» і «Межрегионкомплект» — енергоблок Бурштинської теплової електростанції. Орендарі, у свою чергу, повинні будуть інвестувати у технічне переозброєння ТЕС $80 млн.

Зрозуміло, що в інформаційній війні з чинною владою опозиція напередодні виборів не могла залишити цей факт без уваги — можлива поява російського інвестора, до того ж у стратегічній енергетичній галузі й на підприємстві, орієнтованому на експорт електроенергії в західному напрямку! Голова підкомітету парламентського Комітету з питань ПЕК Олександр Гудима на прес-конференції у Львові заявив: «У моєму розпорядженні є документи, згідно з якими уряд має намір передати в оренду двом московським компаніям, за якими стоїть керівник РАТ «Единые энергетические системы» Анатолій Чубайс, один з енергоблоків Бурштинської ТЕС. Чубайс вже давно говорив про плани «увійти» в цей ласий для нього шматочок української енергетики і, вочевидь, йому дали на це згоду», — заявив Гудима. За його словами, Бурштинський енергоострів щороку приносить $30 млн чистого прибутку, тому не потребує інвестицій. При цьому такий «нераціоналізаторський» підхід, на думку нардепа, пояснюється міжурядовими домовленостями на вищому рівні. Американці ж, говорить Гудима, насправді до цього проекту жодного стосунку не мають.

Опозиційний нардеп не випадково згадав Анатолія Чубайса. 25,5% «Мосэнергомонтажа» перебувають у комерційному управлінні РАТ «ЕЭС». Друга компанія — «Межрегионкомплект» — є загадковою «донькою» в заплутаній структурі «Ітери», що впала в немилість на всіх фронтах.

Однак, як стверджує Вадим Литвин, вибір російських партнерів не є волею РАТ «ЕЭС» — російські компанії були вибрані анонімами-американцями у результаті усталених партнерських відносин, а також як такими, що мають великий досвід у проведенні аналогічних робіт. При цьому, за словами Литвина, Україну не буде відсторонено від участі в реконструкції Бурштинської ТЕС, оскільки головним проектувальником виступить Львівський інститут «Львівтеплоенергопроект».

Танення острівця

Ще 2001 року Івано-Франківська облдержадміністрація звернулася з проханням до Президента посприяти у виведенні Бурштинської ТЕС зі складу Західенерго, надавши їй статусу юридичної особи. На думку адміністрації, цей крок дасть змогу залучити зовнішнього інвестора, який допоміг би поліпшити тогочасне скрутне фінансове становище і технічний стан електростанції. Слід зазначити, що 2000 року 27% промислового виробництва Івано-Франківщини припадали на електроенергетику (з них понад 90% — на Бурштинську ТЕС), хоча того самого року частка інвестицій у галузь по області не перевищила 8%. Запланований щорічний обсяг коштів, що виділяються на реконструкцію ТЕС, до 2008 року становитиме 10-12 млн грн.

Цікаво, що віце-прем’єр Андрій Клюєв свого часу суму, необхідну для заміни енергоблоків №‑1-4 на Бурштинській ТЕС, називав саме у $80 млн, причому пошук цих коштів покладав на керівництво станції. Слово «заміна» вжито не випадково — реконструювати морально і фізично застаріле обладнання недоцільно.

При цьому Клюєв озвучував плани не тільки щодо інвестицій, а й щодо збільшення експорту електроенергії. Бурштинська ТЕС і частина західної енергосистеми України з липня 2002 року працюють у паралельному режимі з об’єднаною енергосистемою країн Європи (UCTE), щороку експортуючи 450 МВт. До 2008 року обсяг експорту планується довести до 550 МВт, але без відповідних інвестицій цей обсяг виглядає просто фантастичним.

Теоретично експортний потенціал «острова» становить близько 600 МВт. А практично, як повідомили «Контрактам» на найбільшій ТЕС, у серпні з неповною потужністю працювали 7 з 12 енергоблоків з піковим навантаженням 930 МВт. Таким чином, за фактом нібито надприбутковий «острів» здатний забезпечити свої потреби, але не більше.

Безперечно, із запуском енергоблока № 2 на Хмельницькій АЕС і очікуваним незабаром запуском блока № 4 на Рівненській АЕС буде перекрито потреби західних областей в електроенергії, і це вивільнить потужності для збільшення експорту. Проте залишається нез’ясованою перспектива існування Бурштинської ТЕС. Якщо вірити фактам, то заявлені Гудимою $30 млн щорічного прибутку не гарантують реінвестування, а тому проблема зовнішнього інвестора при самоусуненні держави залишається відкритою. Якщо динаміка «змертвіння» виробництва збережеться на тому ж самому рівні, то «Бурштинський острів» незабаром слугуватиме тільки транзитним пунктом для експорту енергії на Захід.

---

Довідка

Бурштинська ТЕС — одна з найпотужніших і водночас найстаріших станцій в Україні. На ній встановлено 12 пиловугільних енергоблоків (вісім — по 195 МВт і чотири — по 185 МВт), уведених в дію в 1962-1969 роках. Таким чином номінальна встановлена потужність — 2300 МВт, але ще наприкінці 90-х років її потенціал не перевищував 1600 МВт. «Бурштинський острів» охоплює територію 27 тис. кв. км з населенням близько 3 млн. осіб і включає Закарпатську, частково Львівську та Івано-Франківську області. Власне споживання становить 1000-1050 МВт. Це навантаження закривають Бурштинська ТЕС (1600 МВт), Калуська ТЕЦ (100 МВт) і Теребля-Рикська ГЕС (27 МВт).

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар