Гроші

Велика харизма

Олександр ШЕПОТИЛО

Як лідер країни впливає на зростання економіки

Українські уряди люблять приписувати собі успіхи економіки і звинувачувати у прорахунках своїх політичних опонентів. У січні 2007-го перший віце-прем’єр-міністр Микола Азаров з гордістю повідомив, що промислове зростання у першому місяці нинішнього року становило рекордні +15,8%. При цьому розкритикував попередні уряди за погану економічну політику, що призвела до низьких показників у 2005-му.

Згідно із сучасною економічною теорією основна роль уряду — створення правил гри для тисяч малих і великих компаній та виправлення перекосів ринку. Вважається, що національні лідери (президенти, прем’єр-міністри, монархи тощо) ніяк не впливають на економічне зростання у країні.

На думку американських психологів Франсіна Джеммілла і Барбари Оклі із Сіракузького університету, могутні президенти і прем’єри — це соціальний міф, створений політиками. Протистоїть цим поглядам так звана позиція Великої Людини: шотландський історик Томас Карлайл і німецький економіст Макс Вебер вважали, що еволюція людства спрямовується великими особистостями, чиї геній і передбачення майбутнього змінюють історію.

Двоє американських економістів Бен Джонс зі Школи менеджменту Келлогг і Бен Олкен з Національного бюро економічних досліджень США вирішили проаналізувати, чи справді національні лідери впливають на зростання економіки. Період дослідження — кінець Другої світової війни і до наших днів, об’єкт — зростання ВВП і зміна національних лідерів у 130 країнах світу. Економісти з’ясували, що президенти і прем’єри впливають на економіку, але їхній внесок у розвиток країни не надто великий: зміна слабкого лідера хорошим додає в середньому лише 1,5% до економічного зростання.

При цьому, за розрахунками вчених, глави авторитарних держав впливають на економіку досить сильно. Під керівництвом Мао Дзедуна, одного з найслабших лідерів у списку Джонса та Олкена, середній темп економічного зростання в Китаї становив 1,7% на рік. Після смерті диктатора — у середньому 5,9% на рік. Негативно впливали на економіку своїх країн перший духовний лідер Ірану Аятолла Хомейні і перший президент Гвінеї Секу Туре.

А ось у демократичних країнах президенти і прем’єр-міністри не мають значного позитивного або негативного впливу на економічне зростання. Демократії застраховані від некомпетентних правителів за рахунок різноманітних обмежень їхнього політичного та економічного впливу. Якщо дотримуватися цієї логіки, то Україна — демократична країна, принаймні рішення однієї людини на зростання чи падіння українського ВВП ще ніколи не впливали. А міжвладдя, як свідчить практика, взагалі йде на користь українській економіці.

*Do leaders matter? National leadership and growth since World War II*, Benjamin F.Jones and Benjamin A. Olken, February 2005

Незважаючи на благання Каролінки і Петрика, він все ж таки не втримався і проїхався по натертому паркету ратуші.

При цьому він ледве було не збив з ніг свого заступника, товстого пана Віце-президента Міста.

Марія Крюгер, «Блакитна намистинка»

Автор матеріалу - Олександр ШЕПОТИЛО, професор Київської школи економіки та Київського інституту економіки

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар