№ 13 вiд 27-03-2006
|
|
Український дiловий тижневик
"Контракти" / № 13 вiд 27-03-2006 |
Фінанси
Велика ємність ринку лізингу за досить незначної кількості гравців спонукає інвесторів вкладатися в лізингові послуги
Звернувшись за позикою на придбання автомобіля до Діамантбанку, корпоративний клієнт ризикує почути лекцію про... недоліки кредитування. Пояснюється такий парадокс доволі просто: з минулого року банк сам активно просуває фінансовий лізинг, попередньо припинивши укладання нових договорів дочірньою лізинговою компанією «Контрактова».
Ставку на лізинг банк зробив, вважаючи ринок цих послуг перспективним та остаточно не сформованим. Лізингові послуги, на відміну від банківських кредитів, ще не встигли стати популярними серед українських підприємців (обсяг лізингових угод в Україні у 2005 році становить 0,2% ВВП, а в країнах ЄС — 2%), тому банківські установи розвивають цей напрям не поспіхом. Велика ємність ринку за досить незначної кількості конкурентів — основна причина, що спонукала банк розвивати лізингові послуги.
Торік кількість зареєстрованих в Україні лізингових компаній подвоїлася, переваливши за 100. Найактивнішими гравцями ринку лізингових послуг будуть іноземці — французький Societe Generale (придбав найбільшу компанію з лізингу автотранспорту), BNP Paribas (придбав УкрСиббанк з лізинговою компанією), австрійський Raiffeisen International (купивши Аваль, вирішив створити дочірню лізингову структуру), скандинавська фінансова група SEB (придбала банк «Ажіо» і заснувала лізингову компанію «Ажіо-лізинг»). Охоче долучаються до лізингових схем і виробники обладнання й транспорту. Багатьом з них саме співпраця з лізингодавцями дозволяє суттєво збільшити обсяги продажу. Peugeot та Scania реалізують авто в Україні через дочірні лізингові компанії «Ілта» та «Сканія Україна», а лізингова компанія «Дуац» є офіційним постачальником в Україні автомобілів Volkswagen та Audi.
Інтерес лізингодавця
Інтерес фінансових установ до цього ринку пояснюється просто: лізинг зазвичай дорожчий за кредит. Лізингова схема відрізняється від кредитної — лізингові компанії оперують таким поняттям, як подорожчання предмета лізингу. Це подорожчання в різних компаніях коливається від 5 до 15% на рік. Якщо перевести його у звичайні банківські відсотки, то вийде, що навіть у деяких лідерів ринку вартість лізингу становить понад 30% річних. Водночас кредит на придбання автомобіля обійдеться у 17-25% річних у гривні.
Крім вищої вартості у лізингу є ще кілька переваг з погляду заробітку. По-перше, лізингові компанії (як фінустанови, що не залучають кошти населення) регулюються поблажливіше, ніж банки. По-друге, лізинг дає можливість охопити значно ширше коло клієнтів. Через брак заставного майна банкіри неохоче позичають малому та середньому бізнесу — сегменту, що має найбільші перспективи та стрімко розвивається.
В розвинених країнах з такими клієнтами прийнято співпрацювати саме через лізинг — в Європі ним охоплені 40% підприємств малого та середнього бізнесу.
Інтерес лізингоотримувача. Плюси і мінуси
Лояльність та оперативність. До платоспроможності покупця обладнання лізингодавці висувають менші вимоги, ніж банки. Страхування майна включається до лізингових платежів, а заставою у цьому випадку виступає сам предмет лізингу. Додаткова застава зазвичай не вимагається. «У підприємства мають бути дуже великі проблеми з фінансами, щоб знадобилася додаткова застава чи поручительство інших осіб», — зазначає Тетяна Саусь, генеральний директор «Ласка Лізинг».
Придбання майна через лізинг звільняє покупця від необхідності укладати безліч договорів: кредиту, купівлі-продажу майна, страхування, застави. У банку заяву на придбання в кредит авто розглядатимуть не менш ніж два тижні, лізингові ж компанії обіцяють поставку замовленого майна протягом тижня після подачі всіх документів. Найчастіше саме завдяки оперативності та менших вимог до документації лізинговим компаніям вдається переманити у банків покупців дорогого обладнання — підприємства з високою рентабельністю, для яких різниця між вартістю банківської позики та лізингу в 5-10% річних не є принциповою.
Сервіс. Крім фінансування купівлі майна лізингові компанії забезпечують низку додаткових послуг. Приміром, клієнту, який придбав у лізинг автомобіль, лізингова компанія організовує реєстрацію його у МРЕВ, щорічне проходження техогляду, оплату транспортного податку, ремонт автомобіля, заміну шин тощо. Інакше кажучи, бере на себе частину виробничих витрат на обслуговування придбаних основних засобів. Ще одна приваблива риса лізингової схеми — у разі потреби підприємство може без зайвих клопотів повернути майно.
«По закінченні договору лізингу наш клієнт має можливість як викупити об’єкт лізингу, так і взяти в лізинг новий об’єкт, передавши старий як авансовий платіж. Ми, своєю чергою, майже з усіма постачальниками укладаємо угоди про те, що в разі необхідності постачальник з дисконтом викупить у нас майно, яке було у використанні», — пояснює директор лізингової компанії «Атон ХХІ» Олег Радіоненко.
Інколи лізингодавці сприяють поверненню майна і в разі браку. «У нас був випадок, коли клієнт, що придбав автомобіль, незабаром прийшов зі скаргою. З’ясувалося, що авто споживало вдвічі більше пального, ніж було зазначено в технічній документації. Загалом така послуга нетипова, але на наше прохання дилер переобладнав авто, зробивши все, щоб воно відповідало технічним вимогам», — розповідає Тетяна Саусь.
Вартість. Більше, ніж у разі кредиту, подорожчання майна — це плата за беззаставний характер фінансування та додаткові послуги. Крім того, для лізингових компаній основним джерелом фінансування лізингових операцій є позики українських банків. На перший погляд здається, що вартість лізингової операції формується з вартості дорогої банківської позики плюс вартість послуг лізингової компанії.
Лізингодавці стверджують, що це не так. Тобто банківське фінансування справді дороге, зате на інших складових можна зекономити. Зокрема, на вартості транспорту чи обладнання. «Деякі виробники та дилери, з якими ми тісно співпрацюємо, з огляду на значні обсяги закупівель продають нам транспортні засоби зі знижками.
Це відповідно зменшує ціну і для нашого клієнта», — зазначає Тетяна Саусь. Крім того, дешевшим при лізингу є й страхування. За кредитної схеми страхова компанія оцінює ризики пошкодження майна одним позичальником. Тим часом лізингодавець страхує майно оптом, тому на одного покупця автомобіля припадає менший страховий платіж.
Нарешті, лізинг може конкурувати за ціною з кредитом, якщо пропонується безпосередньо банком. Більшість фінустанов розвивають лізинговий бізнес через дочірні лізингові компанії. Але деякі (HVB Bank Ukraine, Діамантбанк, Індекс-банк) самі надають лізингові послуги.
«Придбати автомобіль за допомогою фінансового лізингу дешевше, ніж за звичайною кредитно-заставною схемою. Адже в лізингові платежі не включаються витрати на нотаріальне завірення договору застави та комісійні банку, як у випадку з фінансуванням від лізингових компаній», — стверджує координатор програми лізингу Діамантбанку Костянтин Юр’єв.
На порозі буму
Ринок лізингу здатний різко зрости вже цього року. Нарікання учасників ринку на законодавство змусили Кабмін розробити «Програму розвитку лізингу в Україні на період 2006-2010 років».
На поточний рік програма передбачає такі законодавчі зміни: запровадження прискореної амортизації для третьої групи основних засобів, звільнення комісій та відсотків лізингодавців від ПДВ, усунення подвійного оподаткування ПДВ лізингових операцій. Узаконення таких пільг зробить лізинг вкрай вигідним. Але, здається, і за відсутності законодавчих змін розвиток ринку неминучий. Його рушієм стануть іноземні гравці з дешевшими та довшими ресурсами. Великі західні банки збираються просувати лізинг через дочірні компанії.
Невеликим українським банкам, щоб витримати цінову конкуренцію, доведеться піти на регулятивні незручності та надавати лізингові послуги безпосередньо.
Є дані
Знос основних фондів українських підприємств становить 48%. Щоб відновити існуючі ОФ, за оцінками Міжнародної фінансової корпорації, потрібно $106 млрд, що в півтора разу перевищує нинішній річний ВВП України. Ця цифра не враховує потреби новостворених підприємств і тих, що мають намір розширюватися. Це означає, що реальні потреби бізнесу в інвестиціях в основні засоби ще більші. Кредитні ресурси вітчизняних банків (весь кредитний портфель банківської системи — $31 млрд) не в змозі задовольнити такий попит.
У розвинених країнах капітальні інвестиції у виробництво значною мірою здійснюються за допомогою лізингу. У країнах ЄС, за даними Світового банку, через лізинг здійснюється 15-30% інвестицій в основні фонди (див. графік 3). В Україні ця цифра становить 1,2%. При цьому для промислового сектору економіки цей показник близький до нуля. Адже понад 80% усіх активів, наданих у лізинг, припадає на транспортні засоби, які використовуються переважно підприємствами транспортної, торговельної та інших галузей (див. графік 2).
Кому вигідно
Оперативний лізинг. Майно залишається у лізингодавця, тобто, по суті, це операція оренди майна. Вигідний підприємствам, які не бажають обтяжувати свій баланс додатковими основними засобами. Прийняття на баланс дорогого неліквідного обладнання автоматично погіршує показники ліквідності, що робить підприємство менш привабливим з погляду банків-кредиторів.
Фінансовий лізинг. Майно переходить у власність лізингоотримувача після закінчення дії договору, тобто, по суті, лізингодавець кредитує купівлю майна. При податковому обліку дозволяє враховувати амортизаційні відрахування. Оперативний лізинг легкових авто торішні зміни до закону про бюджет зробили невигідним (ПДВ, що сплачується у складі лізингових платежів, зараховується в податковий кредит лише в розмірі 50%). Але лізингодавці знайшли вихід — фінансовий лізинг за формою легко перетворюється на оперативний за суттю. Тобто лізингодавці віддають легкові авто у фінансовий лізинг, домовившись з покупцями про продаж авто по закінченні терміну лізингового договору.
Заступник генерального директора Першої західноукраїнської лізингової компанії Олександр Борисов наводить ще один типовий приклад лізингового перевтілення: «Компанія бере в оперативний лізинг офіс. Покористувавшись ним деякий час, вона може побажати змінити приміщення. А може, навпаки, вирішити переобладнати його для довгострокового використання. В такому разі компанія домовляється з нами про викуп приміщення по закінченні договору лізингу».
Зворотний лізинг цікавий можливістю поповнення оборотних коштів — продавець об’єкта лізингу одночасно виступає і лізингоотримувачем. Схема наступна: підприємство продає лізинговій компанії певне майно, одночасно бере це майно в лізинг і зобов’язується викупити його по закінченні терміну дії лізингової угоди. Така оборудка дає підприємству можливість тимчасово вивільнити кошти за рахунок продажу майна й водночас продовжувати використовувати це майно.
Хто є хто на ринку лізингу
Дочірні компанії банків:
• Укрексімлізинг (Укрексімбанк)
• Українська лізингова компанія (УкрСиббанк)
• Ласка Лізинг (латвійський Парекс-банк)
• ADL Automotive та SG Equipment Finance Ukraine (французький Societe Generale)
• Ажіо-лізинг (банк «Ажіо»)
• Арма-лізинг (Арма-банк)
• Надра-сервіс (банк «Надра»)
• Укрінкомліз (Кредитпромбанк). Банки, які безпосередньо займаються фінансовим лізингом:
• Діамантбанк
• ХФБ
• Індекс-банк.
Самостійні вітчизняні лізингові компанії:
• Перша західноукраїнська лізингова компанія
• Атон-ХХІ
• Лізинг-маркет
• Українська фінансова лізингова компанія.
Лізингові компанії з іноземним капіталом:
• Оптима-лізинг (німецька Sixt)
• німецька Дуац.
Лізингові компанії, створені виробниками (дистриб’юторами):
• Богдан-лізинг
• Євро-лізинг (Єврокар)
• Ілта (Пежо)
• Сканія Кредит Україна.
Лізингові компанії з державною часткою:
• Украгролізинг
• Укртранслізинг
• Укрдержлізинг.
Нетривалий і податково невигідний
За інформацією Держфінпослуг, обсяг лізингового портфеля в Україні за минулий рік зменшився на 264 млн грн. Опитування учасників ринку, проведене Міжнародною фінансовою корпорацією, виявило дві ключові проблеми, які стримують розвиток лізингу.
Брак джерел фінансування лізингових операцій
Основним джерелом фінансування лізингу є українські банки (див. графік 1). Однак останні не надають довгострокових кредитів, відтак і лізингові компанії не можуть пропонувати своїм клієнтам тривалі угоди. Левова частка лізингових угод, за даними Держфінпослуг, за тривалістю не перевищує 5 років. Типова лізингова угода — трирічна.
Відсутність податкових пільг для лізингових операцій
Світовий досвід показує, що лізинг швидко розвивається, лише отримавши податковий стимул. Насамперед у вигляді дозволу застосовувати прискорену амортизацію до об’єктів лізингу. Наприклад, у Росії дозволено використовувати коефіцієнт 3 для амортизації лізингового обладнання. В Україні тільки на початку 2006 року у Верховній Раді зареєстрований законопроект, який пропонує дозволити для лізингових операцій коефіцієнт прискореної амортизації 1,5.
|