№ 31 вiд 30-07-2007
|
|
Український дiловий тижневик
"Контракти" / № 31 вiд 30-07-2007 |
Президент корпорації «Інком» Олександр Кардаков скуповує компанії, оскільки не терпить хамства
Від редактора
У червні цього року Контракти у межах спецпроекту «Невідома Україна» почали знайомити читачів з другою лігою українських олігархів. Перша публікація (Контракти, № 27) була присвячена бізнесменові й депутатові Василю Горбалю, власнику Укргазбанку та низки будівельних компаній, друга (Контракти, № 29) — Наталії Королевській, екс-металотрейдеру, а нині соратниці Юлії Тимошенко й акціонерові ВАТ «Луганськхолод». Герої колишніх і майбутніх публікацій Контрактів — переважно власники компаній так званої нової економіки — активів, що з’явилися на світ за часів незалежності України.
Третій фігурант спецпроекту — Олександр Кардаков, засновник і власник корпорації «Інком» та оператора зв’язку «Датагруп» — класичний представник цієї групи бізнесменів. З-поміж українських self-made men Кардаков нехай і не найбагатший, зате, мабуть, найрозкрученіший. Бізнесмен як ніхто з підприємців першого і другого ешелонів доступний для журналістів. Кардаков фінансує візити в Україну гуру менеджменту та маркетингу, спонсорує благодійні проекти, звично виглядає на екрані телевізора. Сьогодні статки колишнього радянського інженера оцінюються у $113 млн. Про те, як Кардаков зміг заробити такі гроші, читайте тут.
Євген ДУБОГРИЗ, редактор відділу «Гроші»
Олександр Кардаков — яскравий представник «нової економіки». Мільйони він заробив не на торгівлі металом, виробництві хімічної продукції чи машинобудуванні, а на IT-технологіях і зв’язку. На відміну від олігархів першого ешелону, Кардакову боятися нікого і нічого: політичні кризи на бізнес його компаній не впливають, скелетів у шафі епохи первинного накопичення капіталу в бізнесмена немає — корпорація «Інком» створена з нуля. Олександр Кардаков не прагне у велику політику — за словами бізнесмена, лобі йому ні до чого. «Статус депутата мені не цікавий. Та й це нічого не дасть моєму бізнесу: я проти пільгового кредитування IT-сектору. Вважаю, що всі компанії повинні мати рівні умови», — каже він. З конкурентами в Кардакова відносини прохолодно-дружні: рейдери на компанії бізнесмена ніколи не замірялися.
І все ж таки Кардаков будує бізнес у дусі українських олігархів, старанно диверсифікуючи джерела доходу. Крім корпорації «Інком», що займається IT, підприємцю належать телекомунікаційна компанія «Датагруп», будівельна фірма Kompas Development і компанія з ландшафтного дизайну «Зелений маєток». «Інком — джерело великого доходу. Решта компаній — це диверсифікація бізнесу», — пояснює він. І хоча Олександр Кардаков — персона публічна (чого лише варта участь у телепроекті «Акули бізнесу»), про те, скільки акцій йому належить у кожній із компаній, він мовчить.
IT-павутина
Усе, чого вдалося досягти Олександру Кардакову, сталося за щасливим збігом обставин, впевнений бізнесмен. Як пересічному радянському інженерові вдалося побудувати компанію, чистий прибуток якої торік зашкалив за $3 млн, бізнесмен пояснити не може. «Так склалося. Я просто щодня чимось займався, творив, з’являлися нові думки, ідеї. Не вірю, що можна з дитинства мріяти про власний бізнес, а потім взяти й побудувати його. Вгадати, що буде, нереально. Я й зараз не знаю, як розвиватиметься моя кар’єра в найближчі десять років», — знизує плечима Кардаков.
Фундамент бізнесу майбутній ІТ-магнат заклав ще в студентські роки. На факультеті електронної техніки Київського політехнічного інституту Кардаков почав розробляти новинки для електронної техніки та комп’ютерів в інститутській лабораторії. Після закінчення ВНЗ Олександр Кардаков залишився працювати на кафедрі: випускникові пообіцяли квартиру, якщо той погодиться протягом трьох років займатися організацією роботи енергомережі в інституті. Керівництво ВНЗ обіцянки дотримало. За словами Кардакова, тоді він здобув «безцінний досвід організатора». Однак бути простим інженером йому не хотілося. А тому, освоївши основи бізнесу й отримавши квартиру, Кардаков пустився у вільне плавання.
На початку 90-х Кардаков і Ко заснували компанію «Інформаційні комп’ютерні системи». На стабільність бізнесу молодий підприємець не розраховував. У 1990 році компанія отримувала великі замовлення (підприємство спеціалізувалося на розробці електронних пристроїв і програмного забезпечення), однак лише через кілька років клієнтів майже не стало. І як це часто буває, з першим провалом у команді стався розкол: погляди компаньйонів на розвиток компанії розійшлися, підприємці почали ділити бізнес. «Кожен вважав себе головним і міг взяти, наприклад, службову машину, щоб поїхати за картоплею. У результаті ми розійшлися. Компанія залишилася мені й одному з компаньйонів, причому з боргами. Відтоді я ненавиджу слово «однодумець», — розповідає Кардаков. Єдиним власником компанії бізнесмен став у 1993 році, коли переключився з ПЗ на складання комп’ютерів і створення серверів.
У середині 90-х безліч дрібних фірм займалися подібним бізнесом, і більшість із них прогоріла у перший же рік роботи. Однак одна — компанія Олександра Кардакова — стала великим оператором ринку. «У нас були кваліфіковані інженери. Вони зуміли грамотно організувати процес продажу і розібратися з технікою. Це і врятувало», — пояснює бізнесмен.
Утім, причиною успіху Інформаційних комп’ютерних систем стали відмова компанії працювати з роздробом і створення філіальної мережі в регіонах України. «Я швидко перестав працювати з дрібними клієнтами, поставивши собі за мету знайти великих замовників. Компанія почала вивчати різні галузі: банківську справу, промвиробництво (від нафтопереробки до виробництва пляшок), страхування тощо. Щоб продавати наш продукт, з клієнтами потрібно говорити їхньою мовою», — ділиться секретами бізнесу Кардаков.
Ставка на роботу з корпоративними клієнтами себе виправдала. Допомогла також розвинена філіальна мережа, яку компанія з 1994 року розкинула по всій країні. ІКС укладала франчайзингові договори з компаніями — ті працювали під торговою маркою ІКС, а центральний офіс забезпечував їх товаром. Там, де не вдавалося знайти франчайзі, відкривали філії компанії. «У першу чергу ми вирішили працювати в невеликих обласних центрах, де рівень конкуренції невисокий. Рівне, Чернігів, Луцьк, Запоріжжя, Миколаїв. Після того як наші позиції в цих містах зміцнилися, почали просування у великих містах — Харкові, Донецьку та Одесі», — каже Олександр Кардаков. Компанія діяла агресивно, витісняючи своїх конкурентів, іноді намагалися надавати клієнтам якісніші послуги, а іноді просто демпінгували.
До речі, робота з великими споживачами й широкою мережею філій допомагає компанії зберегти свої позиції на ринку й нині: програмне забезпечення — послуга не з простих, а тому підприємствам, які колись мали необережність укласти договір з Інкомом, тепер не так легко змінити IT-оператора.
Боротися з конкурентами ІКС допомогло також постійне укрупнення компанії. Кардаков став розширювати бізнес за рахунок придбання нових підприємств, що спеціалізувалися на системній інтеграції, системах безперебійного електроживлення, виробництві та дистрибуції мікропроцесорного обладнання і ПК, автоматизації торгівлі, розробці систем захисту інформації, передачі даних. Крім того, ІКС почала співпрацювати з компанією «Автор», що займалася виробництвом засобів криптографічного захисту.
У 2002 році на основі всіх цих підприємств було створено корпорацію «Інком». «У межах корпорації було зручно консолідувати й уніфікувати грошові потоки, оптимізувати систему управління й структуру компаній», — згадує Кардаков. Однак, за його словами, поступово компанії всередині корпорації розрослися, їм стало тісно під одним дахом. «Ефект об’єднання зійшов нанівець: клієнти почали плутатися, яка з компаній чим займається, зверталися не до тих людей. Настав час чіткого позиціювання. Кожен продукт повинен мати свою назву, призначення та імідж», — констатує бізнесмен. У результаті постало питання виведення частини виробництв із корпорації.
Традиційне для України об’єднання виробництв під управлінням керуючої компанії Кардаков розглядав. «Керуюча компанія корисна, якщо вона об’єднує підприємства однієї галузі. Тоді вона зв’язує компанії, є координаційним центром. У нашому випадку цей принцип не працював: бізнеси в структурі корпорації були надто різні», — пояснює свій хід думок Кардаков. Тому в Інкомі компанії вирішили просто розділити. У 2004 році з корпорації вивели сім фірм — Бест Пауер, Прайм Комп’ютер, Укр-Інвест-Консалтинг, інформаційний центр «Елвісті», ІКС-Маркет, ІКС-Мегатрейд, ІКС-Техно, Автор. Утім, керівники напрямів бізнесу регулярно звітують перед Олександром Кардаковим, радяться з ним зі стратегічно важливих питань.
Інком же займається інтеграцією всіх вироблених продуктів, як висловлюється Кардаков, «збирає з окремих кубиків цілісний продукт». Означає це ось що. Клієнти його компаній зазвичай співпрацюють з окремим оператором, однак якщо споживач потребує кількох послуг або продуктів одночасно, то з ним працює Інком. І така «кругова порука» зв’язує компанії сильніше, ніж єдина керуюча структура, впевнений бізнесмен.
 |
Кардаков стверджує, що розвивати інші підприємства його підштовхнула цікавість: як діятиме в інших галузях модель, випробувана ним в Інкомі. Модель, за його словами, працює ефективно. На підтвердження підприємець наводить приклад іншої великої компанії у своїй бізнес-орбіті — телекомунікаційної Датагруп. Історія Дата-груп майже не відрізняється від історії розвитку Інкому. Першою компанією у сфері телекомунікацій в імперії Кардакова стала невелика Датаком (компанія займалася засобами наземного зв’язку). Потім бізнесмен придбав кілька компаній, що займалися оптоволоконним і супутниковим зв’язком, а також телефонією.
Пізніше ці активи об’єднали в єдину Датагруп, що стала не менш агресивним гравцем на ринку, ніж Інком. Датагруп активно займається експансією в регіони: скуповує локальні фірми й таким чином не лише виходить на місцевий ринок, а й отримує готову клієнтську базу. «Ми вирішили, що в усіх регіонах мають бути наші представники. І почали купувати всіх, до кого могли дотягтися. У принципі, зробити це було нескладно — невеликому операторові важко протистояти поглинанню великими гравцями й адекватно з ними конкурувати», — розповідає Олександр Кардаков. Тепер відділення Датагруп є в Києві, Харкові, Миколаєві, Вінниці, Луцьку, Кривому Розі, Дніпропетровську та інших великих містах.
Однак не завжди бізнес Датагруп йшов легко. Головним конкурентом операторів зв’язку є Укртелеком, якому належать практично всі канали телефонного й наземного зв’язку в Україні. Щоб отримати право користування мережами, кожному з операторів потрібно домовитися з монополістом про право користування його ресурсами. Кардакову довелося вирішувати цю проблему кардинально — бізнесмен збудував альтернативні мережі. «Конкуренти і партнери вважали мене ідіотом. Однак це було того варте: зараз ми на 95% незалежні від інших операторів і ризиків для бізнесу в нас менше», — хвалиться магнат.
Датагруп володіє власною магістральною оптоволоконною мережею завдовжки 8,5 тис. км. Внутрішньоміська оптоволоконна мережа скрізь, де присутня компанія, становить щонайменше 100 км. Завдання Датагруп — потрапити до трійки найбільших операторів фіксованого зв’язку (на початку 2007 року вона перебувала на 4-й позиції). Втім, головна фішка компанії — зовсім не фіксований, а супутниковий зв’язок. Датагруп має 4,5 тис. приймальних станцій по всій країні (для порівняння: в усьому СНД є 14,5 тис. таких станцій).
Чому Кардаков вирішив зайнятися зв’язком? «Комп’ютер без підключення до мережі нікому не потрібен. Ми почали створювати корпоративні мережі й зрозуміли: більшість операторів в Україні працює погано», — пояснює він. Не останню роль у формуванні нового бізнесу відіграв і психологічний чинник: Кардаков каже, що якось його образили в одній з обслуговуючих компаній. Спересердя він і вирішив розпочати нову справу.
До речі, під впливом такої особливості характеру під крилом корпорації «Інком» було відкрито ще два непрофільні підприємства: будівельну компанію Kompas Development (Кардакову не подобаються інтер’єри в існуючих офісних будівлях) і фірму зі створення ландшафтних дизайнів «Зелений маєток» (з бізнесменом погано повелися в аналогічній компанії, де він замовляв оформлення присадибної ділянки).
Kompas Development і Зелений маєток тільки пробують свої сили. А тому підтвердити, що випробувана на Інкомі й Датагруп бізнес-модель експансії в регіони і тут спрацює, Кардаков не може. Kompas Development лише недавно купила п’ять земельних ділянок і почала проектувати будинки, а Зелений маєток займається тепличним господарством, щоб відповідно до планів власника через три роки стати найбільшою в Україні компанією з ландшафтного дизайну.
Крім цих компаній у бізнес-імперії Кардакова є ще кілька підприємств, які дісталися йому після участі в телешоу «Акули бізнесу». За умовами проекту досвідчені підприємці (акули бізнесу) вкладають гроші в найцікавіші проекти новачків. Так Кардакову дісталися івано-франківська компанія з мийки вивісок, підприємство з виробництва дитячих машинок, світних вивісок і сувенірних ножів, а також магазин флористики.
IPO для корови
Статки Кардакова оцінюють у $113 млн. Сам бізнесмен воліє не називати конкретної цифри, відповідаючи, що вона дещо завищена. Насправді чистий прибуток Інкому в 2006 році становив $3,2 млн, Датагруп — $9 млн. При цьому, компанії активно розвиваються: у 2005-му прибуток двох активів становив відповідно $0,98 і $2 млн.
У найближчі 3-4 роки Кардаков розраховує вивести Датагруп на IPO, бажано на альтернативному майданчику Лондонської біржі. Розстатися з 10-15% акцій компанії він поки що має намір з метою дізнатися реальну вартість бізнесу й порівняти її із західними компаніями. Крім того, необхідні інвестиції в подальшу експансію та зміцнення позицій на ринку супутникового зв’язку.
Рішення виводити саме Датагруп, а не Інком на IPO невипадкове: компанія має великий потенціал на іноземному ринку капіталу, адже бізнес операторів зв’язку прогнозований, а тому привабливий для інвесторів (на відміну від досить ризикових IT-компаній). До того ж Кардаков вважає, що змінювати структуру Інкому (при виведенні компаній на IPO зазвичай потрібна реструктуризація. — Прим. Контрактів) немає сенсу: «Корпорація — це дійна корова, що дає акціонерам молоко. Навіщо нам зай-вий стрес? Та й гроші на розвиток Інкому залучати немає потреби. Поки ми не захопили половини ринку, змінювати стратегію не варто», — впевнений у власних силах Кардаков.
Новий напрям Інкому — автоматизація технологічних процесів на підприємствах, добре, що в цьому сегменті компаній-лідерів ще немає. Будувати бізнес з нуля обтяжливо, вважає Кардаков, а тому мільйонер має намір придбати кілька існуючих компаній. І не дивно, якщо бізнесмен купить ту, з представниками якої йому колись не вдалося домовитися.
Належать
Контролює
Кар’єра програміста5 жовтня 1964 р. —народився у Світловодську, Кіровоградська область
1987 р. — закінчив Київський політехнічний інститут
1990 р. — технічний директор ЗАТ «Інформаційні комп’ютерні системи» й один зі співзасновників
1994 р. — директор компанії «Інформаційні комп’ютерні системи», початок експансії компанії в регіони
2001 р. — заснував компанії «Датасат» і «Датаком»
2002 р. — очолив корпорацію «Інком»
2004 р. — розділив компанії, які до того входили до Інкому
2006 р. — участь у телепроекті «Акули бізнесу»
|