Інформація
для тих, хто мандрує і робить бізнес не лише в столиці
Харківщина - одна з найбільш індустріально розвинених областей України, що посідає 5 місце за обсягами випуску промислової продукції. У структурі промислового виробництва переважають такі галузі: машинобудування - 38%, паливно-енергетичний комплекс - 31%, харчова промисловість - 20%, легка промисловість - 15%. Розвинуті також хімічна, деревообробна галузі та виробництво будматеріалів.
На території Харківської області зосереджено 568 підприємств
Харківська область розташована на сході України, межує з Полтавською, Сумською, Луганською, Донецькою, Дніпропетровською областями, а також із Бєлгородською областю Росії. Займає площу 31,4 тис. кв. км (4 місце в Україні). Кількість населення - 3029 тис. осіб, з яких 57,2% - у працездатному віці.
Серед наявних корисних копалин - природний газ, нафта, буре та кам'яне вугілля, торф, залізна руда, фосфорити, мергель, пісок, вапняк, крейда, гіпс, вохра, глина, кам'яна сіль, мінеральна вода. При цьому регіон забезпечений власними ресурсами лише на 1,5%.
У загальному обсязі національного доходу України, отриманого у сфері матеріального виробництва, частка Харківської області дорівнює 7%. За своїм науковим потенціалом Харківська область посідає 2 місце в Україні після Київської. Тут зосереджено 167 науково-дослідних та конструкторських організацій.
На підприємствах області зосереджено все виробництво парових турбін, 70% всієї електротехнічної промисловості, 60% - тракторів, 55% - підшипників, 50% видобутку газу, виробництво майже половини верстатів з числовим програмним управлінням, радіоелектроніки, облицювальної плитки, фармацевтичних препаратів, 23% шиферу, 20% цементу тощо.
Найбільші підприємства регіону - заводи ім. Малишева, тракторний, авіаційний, електромеханічний, машинобудівний ФЕД, "Серп і молот", НВО "Турбоатом", "Електроважмаш", "Хартрон", ВО "Хімпром", "Укрелектромаш". Усього в області 568 підприємств, на яких працює понад 280 тис. осіб.
У 1996 році промислової продукції в області вироблено втричі менше, ніж у 1990 році. За цей період використання потужності підприємств знизилися вдвічі, а кількість впроваджених на них технологій - майже на 80%. У кілька разів знизився рівень рентабельності підприємств Харківщини. В області 406 колективних підприємств (71% від усіх). Вони виробили 54% всього обсягу продукції.
Харківщина - великий культурний центр. За кількістю вищих навчальних закладів (83) область посідає третє місце в Україні, за кількістю театрів (6) - шосте.
У Харкові діють 35 готелів різних розрядів - від вищого до четвертого
Зручне транспортно-географічне розташування Харкова та його потужний промисловий потенціал зумовили перетворення міста на один із найбільших транспортних вузлів України і всього СНД. В обласному центрі діють 3 залізничні та 4 автобусні вокзали. Головний транспорт - залізничний. Найважливіші магістралі, що проходять через Харків: Москва-Севастополь, Харків-Львів, Брянськ-Маріуполь. Пасажирські поїзди з'єднують Слобожанщину з усіма обласними центрами країни. При користуванні залізницею перевагу слід віддавати фірмовим потягам: №63/64 Харків-Київ та №81 Харків-Сімферополь.
Основні автотраси регіону: Москва-Сімферополь, Київ-Ростов, Харків-Суми. Автобусні маршрути з'єднують Харків з населеними пунктами всіх сусідніх областей, а також Київської, Запорізької та Черкаської.
У 1995 році виконано роботи першого етапу реконструкції Харківського аеропорту. Він переобладнаний згідно з нормами іКАО, що дозволило ввести в дію міжнародний сектор аеровокзалу й поновити авіалінії до дев'ятьох країн близького та далекого зарубіжжя, приймати в аеропорту літаки великої вантажопідйомності.
Якщо ви мандруєте до Харкова автомобілем, то краще в'їжджати до міста з південного боку. Бо саме тут, неподалік від аеропорту, розташований єдиний мотель - "Дружба" (стоянка легкового автомобіля коштує 3 грн за добу). Якщо ви дісталися до обласного центру Слобожанщини іншим транспортом - до ваших послуг 35 готелів різних розрядів - від вищого до четвертого. Інформація про найкращі з них наведена у таблиці.
Недавно у Харкові з'явилась нова послуга - радіо-таксі. Його можна замовити у будь-яке місце і в будь-який час, набравши номер телефону 002.
В області функціонує 591 АТС, діє мобільний та пейджинговий зв'язок
В області функціонує 591 АТС. Міжміський та міжнародний зв'язок здійснюється через дві АМТС, одна з них належить ОДПЕЗ (обласне державне підприємство електрозв'язку) "Харківтелеком", друга - акціонерному товариству "Утел".
Послуги стільникового зв'язку надає СП "Український мобільний зв'язок", пейджингового зв'язку - "Піт-зв'язок".
Місцеву мережу розвивають також ТОВ РКТ "інтерзв'язок" та АТ "інтернаціоналіст".
Харківтелеком спільно з СП "УМЗ" встановив базові станції мобільного зв'язку вздовж усіх шляхів державного значення. Таким чином, стільниковим зв'язком охопили близько 70% території області.
Вартість монтажу та встановлення телефону в Харкові: на аналогових станціях - 275 грн, на цифрових - $420-500.
Для поліпшення телефонного зв'язку в місті розпочато створення цифрового кільця навколо Харкова.
Головний напрям інвестування - машинобудівний та паливно-енергетичний комплекси
На Харківщині розроблено програму залучення інвестицій в економіку регіону, згідно з якою до пріоритетних напрямів інвестування належать: переоснащення підприємств машинобудування, легкої промисловості, впровадження нових технологій у виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, захист навколишнього середовища, впровадження енерго- та ресурсозберігальних технологій, розвиток паливно-енергетичного комплексу, транспорту, зв'язку, малого та середнього бізнесу.
Незважаючи на тривалий термін окупності вкладених коштів, головний напрям інвестування - машинобудівний та паливно-енергетичний комплекси (розвиток Шебелинського газового родовища). Серед потужних інвестиційних проектів - реконструкція цукрових заводів ($56 млн), впровадження сучасних технологій вирощування сільгоспкультур ($12 млн), реконструкція міжнародного аеропорту ($80 млн), продовження будівництва метрополітену ($360 млн).
Області конче потрібні класні готелі. Проект одного з них - "Асторія" - вже втілює АТ "Відродження-інвест". Але вартість будівництва для однієї фірми дуже велика - $4,5 млн. Тому шукають додаткових джерел інвестування. За розрахунками, проект окупиться за 5 років від початку експлуатації і приноситиме прибуток у розмірі 22% річних у валюті. В регіоні є й інші проекти в цій галузі. Будівництво 4-зіркового готельного комплексу (потрібно $70 млн, термін окупності 1,8 року), реконструкція та добудова спортивно-готельного комплексу в Харкові (вартість робіт $35 млн), а також туристичного комплексу в одному з районів області ($15 млн) тощо.
Останнім часом на терені комунальних послуг з'явився новий вид бізнесу - насамперед прибирання твердих побутових відходів. Обсяг цього ринку нині оцінюється у $410 млн на рік. Один з проектів - санітарне очищення міст області з утворенням галузі знешкоджування та утилізації сміття - потребує $122,4 млн. З огляду на рентабельність бізнесу (15-30%), термін окупності інвестицій - 1-2 роки.
Одна з прибуткових сфер - оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування, алкогольними та тютюновими виробами. Очікувана рентабельність роздрібної торгівлі - 30-50%, а термін окупності - 100-300 днів, для оптової відповідно - 20%, 10-30 днів.
Заробити можна й на виробництві продуктів харчування. Вигідно випікати хліб, виробляти майонез, м'ясні вироби.
На думку голови ради "Фонду допомоги зарубіжним партнерам" Вадима Сидорова, ще одна приваблива сфера бізнесу на Слобожанщині - мережа закладів харчування. У регіоні поки що бракує дорогих кафе та ресторанів. Звичайно, можна розвивати і традиційні заклади - торговому дому "Космічний" потрібно $0,7 млн, аби перетворити універсам на підприємство типу McDonalds (термін окупності 1-3 роки). ТОВ "Тайфун" просить $1,3 млн для розширення мережі кафе швидкого обслуговування (термін окупності - до 5 років).
Термін окупності інвестицій у легкій промисловості - до 4 років. Тут вигідніше виробляти взуття та одяг. Середня рентабельність - 10-50%. Щорічна місткість харківського взуттєвого ринку оцінюється у 225 млн грн. Чверть продукції на цьому ринку - імпортного виробництва. Товари двох колишніх державних підприємств становлять 10%. Решта - взуття нових фірм, кооперативів тощо.
При відкритті фабрики головна проблема для бізнесмена - створити виробничі потужності, вважає голова Асоціації підприємств легкої промисловості Анатолій Маленко. На будівництво приміщення треба витратити близько $1,5 млн, вартість обладнання середньої взуттєвої фабрики - $500 тис.
Можна вкласти гроші і в розвиток уже створеного підприємства. Зокрема, інвестицій чекають концерн "Ера" ($1,9 млн з терміном окупності 1 рік) та компанія "Модіфас" ($2 млн).
Місткість регіонального ринку одягу - близько $350 млн на рік. Тут інвестиційні проекти пропонують фірма "Логос АУМ" ($200 тис.), АТЗТ "Дерожавінська мануфактура" ($1,3 млн, термін окупності 2 роки), ВАТ "Швейна фабрика ім. Тінякова" ($500 тис., термін окупності - 1 рік), АТ "Фабрика верхнього трикотажу", фабрика "Динамо", підприємство "Ярославна" тощо.
Для організації оптової торгівлі товарами легкої промисловості ВАТ "Фірма "Одяг" потребує $1 млн на 2 роки. Рентабельність цього бізнесу - 30-40%.
Ще один спосіб заробити гроші - працювати на ринку цінних паперів. За оцінкою президента іК "Норд-Ост" Юрія Апухтіна, звичайна рентабельність на фондовому ринку - 20-40%. Якщо ринок приватизаційних майнових сертифікатів уже заповнений, то ринок векселів, компенсаційних сертифікатів та облігацій ще відносно вільний. Окрім того, можна пограти й на перепродажу акцій підприємств. Наприклад, номінал акцій Харківобленерго становить 10 грн, а скуповують їх за 20-25 грн. Фахівці переконані, що найближчим часом їх ринкова вартість зросте до 5-10 номіналів.
На Харківщині налічується близько 300 закладів для оздоровлення та відпочинку, у тому числі понад 30 санаторіїв, будинків відпочинку та пансіонатів, близько 140 баз відпочинку. Найпопулярніші з них - санаторій "Бермінводи" у селищі Березівка (тел. 43-33-16) та будинок відпочинку у Старому Салтові на березі Печенізького водосховища (тел. 05741-6-11-41). Саме тут, а також уздовж річки Сіверський Донець розташована переважна більшість баз відпочинку. Крім того, у Старому Салтові та в Коробових Хуторах є мисливські бази. Вони почали з'являтися й на іншому березі Печенізького водосховища - у Мартовій.
Єдина в Україні обласна асоціація екскурсоводів пропонує бажаючим подорожі як Харковом, так і в межах області. Зокрема у Краснокутський дендропарк, місцями, де бував Сковорода, у Чугуїв - на батьківщину Рєпіна, у відомий музей води у селищі Кочеток та інші.
Облдержадміністрація:
| управління економіки: | (0572) 43-04-64; |
| управління промисловості: | (0572) 43-14-51; |
| управління сільського господарства: | (0572) 43-14-01 |
Міськвиконком:
| управління економічного розвитку: | (0572) 12-84-85; |
| управління споживчого ринку: | (0572) 43-21-36 |
| Фонд допомоги зарубіжним партнерам: | (0572) 30-88-52 |
Найбільші підприємства торгівлі
Найбільші нові багатопрофільні комерційні структури Харкова
Найбільші підприємства Харківщини
Розцінки на проживання у готелях Харкова на кінець 1997 року
Розпочато створення спеціалізованої лізингової компанії, яка працюватиме у спілці з Харківським авторемонтним заводом №126. На цьому підприємстві організовано спільне виробництво автобусів з німецькою фірмою Daimler Benz. Цим самим, передає кореспондент ДіНАУ, в Україні реалізовано загальноприйняту в усьому світі схему виготовлення автобусів: на шасі спеціалізованої фірми, у даному випадку Daimler Benz, встановлюється кузов місцевого виробництва. Такий синтез знижує вартість машин у півтора раза. Харківське підприємство має виробничі потужності, які дозволяють випускати до 400 автобусів на рік. Попит на такі машини в Україні великий. Проте основні замовники - муніципальні транспортні компанії - не мають коштів для поповнення своїх парків. Саме тому кілька фінансових структур зараз об'єднують свої ресурси для налагодження лізингової схеми поставок харківських автобусів транспортникам.
У Харкові створено двигун для комбайна "Славутич"
За повідомленням ДІНАУ, моторобудівний завод "Серп і молот", де розроблено новинку, розпочав промислові поставки таких двигунів потужністю 250 кінських сил херсонським комбайнобудівникам - виготовлювачам "Славутича".
Відтепер херсонські комбайнобудівники - найбільші в Україні споживачі продукції харківських моторобудівників. Неабияку роль у цьому зіграли висока надійність і економічність двигунів для "Славутича", їх екологічна безпечність.
Харківський моторобудівний завод "Серп і молот" спільно з іншими підприємствами сільськогосподарського машинобудування області долучився до реалізації великого проекту, пов'язаного зі створенням двигунів для українських комбайнів різного призначення. Завод "Серп і молот", наприклад, освоює тепер двигуни ще для одного українського зернозбирального комбайна - "Лан".
Виготовлено перший фюзеляж серійного літака Ан-140
На харківському авіазаводі 15 квітня знятий зі стапелів фюзеляж першого серійного літака Ан-140.
Виступаючи на мітингу, генеральний конструктор АНТК імені Антонова Петро Балабуєв повідомив, що перший серійний Ан-140 буде готовий наприкінці року, але сертифікаційні випробування літака триватимуть до середини 1999 року.
За його словами, запуск нової машини в серійне виробництво здійснюється практично за рахунок власних коштів, без державної підтримки. У свою чергу, генеральний директор запорізького заводу "Мотор-Січ" В'ячеслав Богуслаєв пообіцяв, що Харківське державне авіаційне виробниче підприємство одержить двигуни для серійного Ан-140 в обумовлені терміни, а саме вже наприкінці червня - на початку липня цього року.
На розробку нових турбогвинтових двигунів для Ан-140 "Мотор-Січ" витратив більше $20 млн.
Більшість харків'ян підтримують ідею створення вільної економічної зони
У день виборів харків'яни не тільки обирали депутатів до рад різних рівнів, а й водночас взяли участь у запропонованому міськрадою консультативному референдумі, щоб висловити свою думку про створення у Харкові так званої вільної економічної зони, повідомляє ДіНАУ. У міському референдумі при голосуванні цього питання взяли участь 684 тисячі харків'ян (96 відсотків від усіх, що голосували). 525 тисяч з них проголосували "за" (приблизно 77 відсотків). 113 тисяч - "проти" (16,5 відсотка). Трохи більше як 40 тисяч бюлетенів було визнано недійсними. Таким чином, міськвиборчком має підставу стверджувати, що під час проведення цього референдуму, більшість харків'ян підтримали ідею оголошення харківського регіону вільною економічною зоною.
Партія перших вітчизняних дизелів замінить російські аналоги
На Харківському заводі транспортного машинобудування імені Малишева виготовлено партію перших вітчизняних дизелів для тепловозів, повідомляє кореспондент ДіНАУ.
Такі дизелі іД80 потужністю 3 тисячі кінських сил створені на замовлення "Укрзалізниці". Вони замінять на тепловозах дизелі коломенського виробництва (Московська область), що вичерпали свій ресурс.
Поки що російські дизелі забезпечують роботу 80 відсотків тепловозного парку України. Дизель іД80 застосовуватиметься на вантажних, пасажирських маневрових тепловозах.
Продукцію пивзаводу "Рогань" визнано однією з кращих у світі
На міжнародному пивному аукціоні в Санкт-Петербурзі, де було представлено більш як сто пивозаводів Росії, Білорусі і України, пиво "Монастирське", "Княже", "Веселий монах" і "Парламентське", виготовлене харківським ВАТ "Пивзавод "Рогань", здобуло дві золоті і дві срібні медалі, повідомляє кореспондент ДіНАУ. Ця чергова перемога харківських пивоварів ще раз підтвердила високий рейтинг їхньої продукції, яку визнали в Канаді, США і навіть у Бельгії, де місцеві гурмани знають смак справжнього пива.
Оцінивши якість виробів і успіхи в організації виробництва, реалізації продукції, гнучкість в управлінні і екологічну чистоту виробів, асоціація "Монде Санфс Фронтерс" (Франція), яка є координатором програми "Партнерство заради прогресу", серед 39 кращих підприємств України нагородили пивзавод "Рогань" почесним призом "Золотий орел".
Завод ім. Малишева вироблятиме комбайни "Бізон"
Харківське державне підприємство "Завод імені Малишева" одержало від польської фірми "Бізон" ліцензію на право виробництва зернозбиральних комбайнів "Бізон". Збиральні потужності будуть розміщені на базі заводу імені Малишева, а вузли поставлять фірма "Бізон" та українські підприємства.
Польські "Бізони" добре зарекомендували себе на тогорічних жнивах на полях українських господарств. А восени 1997 року комбайн одержав сертифікат якості Українського центру випробування техніки, що відкрило йому дорогу на наш ринок. Експертам було представлено комбайн, виготовлений на базі польського шасі з використанням двигуна харківського заводу "Серп і молот".
Ініціатори українсько-польського проекту зі спільного випуску зернозбирального комбайна - Харківська облдержадміністрація і корпорація "УкрСибінкор" сподіваються, що замовленнями буде забезпечено групу машинобудівних підприємств Харківської області.
Проект екологічного оздоровлення Сіверського Дінця "коштує" $234 млн
Харкiвська обласна державна адміністрація затвердила перелік з 96 проектів, які вона презентуватиме на виставці iнвестицiйних проектiв "Україна - для XXI столiття", що відбуватиметься 8-12 травня у рамках зборiв Європейського банку реконструкцiї та розвитку в Києвi. Харківські проекти становитимуть 62% вiд усієї української експозиції.
Як повiдомили кореспондентові "Iнфобанку" у Харкiвськiй обласнiй держадмiнiстрацiї, наймасштабнішим серед запропонованих проектiв є проект екологічного оздоровлення басейну ріки Сіверський Донець, яким охоплено 14 дрібніших підпроектів загальною вартiстю $234 мiльйони. Серед інших прiоритетних проектiв керiвництво областi вiдзначає реконструкцію Харкiвського аеропорту, житлового масиву Левада й будівництво Діснейленду в місті.
|
|