Замість гаманця Путін витягнув з кишені... дулю
Недавня заява прем'єр-мiнiстра Росiї про те, що країна вкотре
на порозi дефолту, викликала бурхливу реакцiю на Заходi
 Щоправда,
за два тижні, як стосунки Росії із західними кредиторами не на
жарт загострилися, президент Путін заспокоїв світ, пообіцявши,
що Росія таки виплачуватиме борги. За його словами, нинішні проблеми
мають "тимчасовий, технічний характер".
Водночас Путін додав: якщо Москві доведеться повністю повертати
борги, економіка країни може опинитися в глибокій кризі. А це,
як вважають експерти, означатиме, що прем'єр Михайло Касьянов
знову зможе сміливо говорити про те, що Росія неспроможна сплачувати
за боргами, оскільки в бюджеті тоді вже справді не буде грошей.
Який дефолт? У Росії грошей не міряно
За останні десять років Росія вже двічі оголошувала дефолт за
боргами - 1991 року після розпаду СРСР і 1998 року під час фінансової
кризи. Чи ж буде третій?
Збентежений зухвалим виступом Касьянова голова Паризького клубу
кредиторів Жан-П'єр Жуайє надіслав до Москви листа з різким змістом:
нинішня сприятлива економічна ситуація дозволяє Росії в повному
обсязі обслуговувати всі категорії своїх боргових зобов'язань.
Захід оперує офіційними цифрами: позитивне сальдо зовнішньоторговельного
балансу Росії торік становило 60 мільярдів доларів, через що набагато
поліпшився баланс бюджету, резерви Центрального банку досягли майже
$28 млрд.
Макроекономічні показники чудові, як ніколи. Зростання ВВП торік
за прогнозами становило 7%, 2001-го очікується 4%, інфляція порівняно
з 1999 роком скоротилася вчетверо.
А щоб заплатити за всіма категоріями зовнішніх боргів - причому
загалом за весь 2001 рік - потрібно приблизно $5,9 млрд, з яких
$3,5 млрд припадає на борг колишнього СРСР. Тож сьогодні Росії,
за усіма підрахунками, грошей має вистачати.
Гіркий досвід підказує: плакали західні кредити
Однак можливість повної виплати боргів, на думку аналітиків, невелика.
Оскільки, як визнають експерти, позитивні явища в російській економіці
не є довгостроковими і пояснюються, насамперед, не структурними
реформами або стабілізацією національної валюти, а високими цінами
на нафту і метали на світовому ринку.
За усіма прогнозами, 2001 року очікується зниження світових цін
на нафту, що призведе до скорочення прибутків Росії. І тоді, як
зазначають експерти Deutsche Bank, Росія вже насправді навряд чи
зможе обслуговувати свій зовнішній борг у повному обсязі.
До речі, це визнають і самі країни-члени Паризького клубу. Тому
Росія сподівається вмовити Паризький клуб, до якого входять 19 світових
кредиторів, на угоду про реструктуризацію її боргів.
Однак історія стосунків Паризького клубу та Росії змушує кредиторів
насторожено ставитися до нових угод і обіцянок. Так, 1996 року Росія
та Паризький клуб уже підписували угоду про багаторічну реструктуризацію
російського боргу - на 25 років, включаючи шестирічний пільговий
період, який закінчиться 2003 року.
Після цього восени 1998 року Росія відмовилася розраховуватися
за всіма своїми боргами взагалі. Ще через рік, у серпні 1999, було
підписано нову угоду про реструктуризацію російських боргів.
Тепер Росія відмовляється виконувати і її. Тож, як пише британський
тижневик The Economist, нова реструктуризація російських боргів
лише зміцнить шкідливу звичку: якщо, маючи гроші, Росія не хоче
оплачувати борги, що буде, коли ці часи минуть?
Нехай тепер Німеччина переживає за свої $21 млрд
Особливо обурилася небажанням Росії повертати борги Німеччина,
на частку якої припадає 40% боргів колишнього СРСР, - з $48 млрд
російського боргу індустріально розвинутим країнам $21 млрд Москва
винна Берліну. Німці заявили: якщо Росія справді відмовиться платити,
гарантії експортних кредитів лінією Hermes, відновлені лише торік,
будуть знову скасовані.
Крім того, Німеччина виступить проти членства Росії у "великій
вісімці". Як наголосив заступник міністра фінансів Німеччини
Кайо Кох-Везер минулого тижня в інтерв'ю Financial Times, якщо Росія
оголосить дефолт, він домагатиметься виключення цієї країни з "великої
вісімки".
Аналітики вважають виступ Кайо Кох-Везера переломним у стосунках
між Росією та країнами-членами Паризького клубу. Раніше Німеччина
найлояльніше ставилася до Росії і наполягала на повному приєднанні
країни до "великої вісімки".
МВФ також заявив про намір обмежити співпрацю з Росією, якщо Москва
прострочить платежі Паризькому клубу. Про це заявив офіційний представник
МВФ Том Доусон. Погіршує ситуацію і заява нового президента США
Джорджа Буша про припинення фінансової допомоги Росії.
Її наслідком може стати негативна позиція представника США в Паризькому
клубі стосовно питання про реструктуризацію російських боргів. А
оскільки всі рішення в клубі приймаються тільки на основі консенсусу,
це означатиме, що реструктуризації таки не буде.
Наталія СТЕЛЬМАЩУК
Малюнок Ігоря ЛУК'ЯНЧЕНКА
Обговорити на
форумі - "ГК"
Про що говорив діловий світ минулого тижня
Boeing створює новий надшвидкісний лайнер
Корпорація Boeing розробляє новий надшвидкісний лайнер, який скоротить
час польотів більш як на 15 відсотків.
Про це повідомляють джерела, близькі до керівництва компанії.
Донині керівництво Boeing не планувало створювати 250-місний лайнер.
Приймаючи таке рішення, компанія сподівається втримати свої позиції
на ринку в конкуренції з європейським консорціумом Airbus Industrie.
Новий проект Boeing під кодовою назвою Yellowstone виглядатиме
як надзвуковий лайнер Concord, використовуватиме три двигуни і розвиватиме
швидкість, близьку до швидкості звуку. Новий літак має бути набагато
швидший від гігантського авіалайнера Boeing 747-400, пише Wall Street
Journal.
"ЛУКойл" вибув з боротьби за Rafineria Gdanska
На остаточному етапі тендера за 75% акцій другого за величиною
нафтопереробного заводу в Польщі - Rafineria Gdanska - візьмуть
участь п'ять претендентів. Про це повідомила державна компанія Nafta
Polska, яка займається приватизацією нафтового сектору Польщі.
Шостий учасник тендера не пройшов умов добору. За повідомленнями
польських ЗМІ, цим шостим учасником був російський нафтовий холдинг
"ЛУКойл". У списку претендентів на Rafineria Gdanska залишилися
американська нафтохімічна компанія Kellogg, угорський нафтогазовий
концерн MOL, польський банк Kredyt Bank і два польські консорціуми.
Dresdner Bank запроваджує режим економії
Третій за обсягами капіталу банк Німеччини Dresdner Bank заявив,
що припиняє комерційне кредитування в країнах, що лежать за межами
Європи, і скорочує число службовців на 600 осіб.
За словами керівництва банку, такі заходи повинні призвести до
економії на витратах на 80-100 млн марок (75-94 млн доларів). У
рамках програми економії будуть закриті відділення банку в Канаді,
Таїланді та Індії, обсяг операцій в Австралії буде скорочено, інформує
Reuters.
|
- N 04'2001
- 
Розсилка
- 
