У випуску
Новини тижня
Свіжі документи
На часі
Тема №1
Закон і гроші
Лінія оборони
Практика
Реклама - Компанії
Люди і ситуації
Бізнес-планета
Розбір польотів
Далі буде

Свіжий випуск
Архів
Реклама

Директор видавництва "Основи" Валентина КИРИЛОВА:

Книговидавці України щороку втрачають на нашій "російськомовності" $60-70 млн

Виявляється, інтелектуальні україномовні книги приносять непогані прибутки

У країні побутує думка, часто активно підтримувана самими книговидавцями, що цей бізнес збитковий і тримається лише на самовідданій праці тих, хто ним займається. А про те, що на україномовному продукті в нашій країні можна заробляти гроші, здається, ніхто й не здогадується. "Контрактам" впало в око видавництво "Основи".

- "Основи" починали працювати виключно на гранти. Яку частку сьогодні ви видаєте, спираючись на гранти, і яку - як комерційна структура?

- За останні три роки ситуація змінилася на користь проектів, у які ми вкладаємо власні гроші. Гранти - це 35% коштів. Досі було 60% на 40% на користь грантів. Немає жодної книжки, на сто відсотків виданої на грант. З фондом "Відродження" ми укладаємо договір на 50% фінансування проекту.

Часто грант означає просто придбання ліцензії. Так ми працюємо з культурними представництвами різних країн. Переламати ситуацію нам вдалося завдяки перевиданню таких книг, як "Економіка грошей і банківської справи, фінансових ринків" (наклад 6 тисяч) американця Фредеріка Мишкіна.

Локомотивом, який тягне наше видавництво, є економічні видання, на них ми хоч якось заробляємо. Хоч як це парадоксально, але добре продається "Святий Августин. Сповідь" - його ми перевидавали тричі (загальний наклад 5 тисяч). Вдалим проектом є книжка "Європа. Історія" Нормана Дейвіса.

В неї було вкладено великі кошти. Собівартість становила близько 100 гривень, 120 - оптова ціна. Двохтисячний наклад розійшовся за сім місяців. Для України це дуже добрий показник. Це вдалий комерційний проект.

Після енциклопедії "УСЕ" можна впевнено говорити: українському читачеві потрібна дорога високоякісна в усіх відношеннях (довідкова, змістова, енциклопедична) книжка. Таку книжку можна сміливо готувати і вкладати в неї гроші.

- Скільки коштує ліцензія?

- По-різному. В середньому - $500. Але, наприклад, ліцензія на "Макроекономіку" Грегорі Менківа - найпопулярнішого в Гарварді економіста - коштувала $3 500.

На швидкий прибуток розраховувати не варто

- Через який час вкладені кошти починають приносити прибуток?

- Наша ніша - перекладна література, що потребує більше капіталовкладень, і це розтягує термін їх повернення. Наприклад, якщо книжка має 500 сторінок англійського тексту, то на переклад і здобуття ліцензії (це ми робимо паралельно) затрачаємо близько шести місяців.

Далі копітка праця - переклад, рецензування, наукове редагування тривають ще 4-5 місяців. Реальні кошти від продажу з'являться ще через півроку після появи видання на ринку. Переклад однієї сторінки з англійської в середньому в Україні коштує близько 2-3 у.о. Перемножуємо це на кількість сторінок і додаємо редагування, верстку і, звісно, поліграфічні витрати.

У Нормана Дейвіса ми вклали близько 100 000 гривень. Від задуму до отримання першого прибутку минає в середньому рік і вісім місяців. Норман Дейвіс окупився протягом півроку.

Прибуток після першого видання незначний, особливо якщо наклад не 50 тисяч, а лише 2 тисячі. Про 150% повернення коштів можна буде говорити після виходу другого накладу, оскільки в цьому разі гроші витрачаються тільки на поліграфічні матеріали та друк.

- Скільки книг ви видали торік і який їхній наклад?

- Ми видали 33 назви. Їхня собівартість дуже висока, а тематику не можна назвати масовою. Середній наклад видання - півтори - дві тисячі. За період своєї діяльності ми видали понад мільйон примірників.

- Питання руба - скільки грошей ви вклали і скільки заробили цього року?

- Витрати становлять 638 тисяч гривень, реальний прибуток на сьогодні - 230 тисяч гривень.

- Цифри свідчать, що цей бізнес не зовсім хобі, як стверджують багато ваших колег.

- Наші видавці заробляють, але це не ті гроші, які можна вкладати в кращі і дорожчі проекти. Це гроші, які дозволяють повернути витрати і деякий час протриматися на плаву.

У Росії книговидавців іноді вбивають

- Порівняно з населенням України наклади ваших книжок видаються мізерними. Що заважає українським видавцям гідно конкурувати з російськими?

- До 1995 року в Україні видавничий бізнес процвітав. Саме цього року в Росії було прийнято закон про пільгове оподаткування видавничої діяльності. У Польщі, приміром, вже десять років діють пільги, аналогічні російським.

До речі, там видавничі пільги стосуються і преси. З 1995 року завдяки дешевизні своїх книг російські видавці по суті витіснили нас з нашого ринку. У Росії точиться шалена конкурентна боротьба на цьому ринку. Крутяться великі кошти. Там цей бізнес є одним з найприбутковіших і навіть небезпечним.

Існують непоодинокі випадки вбивства відомих книговидавців. Російські книжки після газу і нафти є третім товаром у структурі російського експорту. Щороку російськомовність обходиться Україні у $60-70 млн. Саме стільки торік російські видавці заробили на нашому ринку, і, зрозуміло, вклали ці кошти у свій розвиток.

Ми їм не конкуренти. Сьогодні ціна російської книжки, незважаючи на ввізне мито, менша у 1,8-2 рази від української. Крім цього, нам доводиться платити росіянам мито за папір, оскільки власного не вистачає. Ми не вимагаємо якихось колосальних пільг. Нам просто потрібні рівні умови. Ми не дурніші за російських видавців, не менше за них уміємо.

Українська мова продажеві не заважає. Заважають високі податки

- Оскільки ви видаєте тільки україномовну продукцію, виходить, що ви працюєте тільки на Західну Україну і частково Київ?

- Це доволі стереотипна думка, якою кілька років керувалися і ми. Та згодом виявилося, що наші книжки однаково продаються як на Заході, так і на Сході. Але загальний інтерес не до української книги, а до книги загалом безсумнівно вищий на Заході.

Наприклад, книжкова виставка у Львові та Одесі дуже відрізняються одна від одної. Спочатку було вкрай важко вмовити директорів великих книжкових магазинів на Сході брати наші книжки. Вони були свято переконані, що україномовна книга в їхньому регіоні не продаватиметься.

Проте сьогодні ми отримуємо дедалі більше замовлень з великих східноукраїнських міст. Головна проблема не в мові, а в ціні. Нам потрібно, щоб читач міг вибрати між україномовним виданням за п'ять гривень і аналогічним російським теж за п'ять, а не за дві. З нового року ми відкрили свою веб-сторінку та інтернет-магазин. Сподіваюся, обсяги продажу відчутно зростуть.

- Як ви визначаєте "репертуар"?

- Керуємося рекомендаціями наукової редакційної ради, яка складається з фахівців різних галузей. Коли ми видавали "Основи фінансового обліку" Глена Фелша і Даніеля Шорта, то спиралися на рекомендацію фахівців з українського представництва "Артура Андерсена" - однієї з найбільших аудиторських компаній світу.

Це західний підхід. Ми орієнтуємося на авторів, чиї праці могли б слугувати підручниками, але не тільки для студентів, а й для всіх, хто хоче вчитися. Сьогодні, приходячи до голови правління банку "Надра", бачу в нього свої книжки. Національний банк купує всі наші економічні книги.

І це свідчить про те, що ми правильно вибираємо авторів, видаємо потрібні книжки. Нещодавно одна фірма принесла мені довідник з буріння свердловин. Я їм кажу: "Люди добрі! Це ж не моя тематика. Я видаю філософів, економістів. Які свердловини, яке буріння? Я вам пораджу не гірше видавництво, ніж ми".

Вони кажуть: "Ні. Ми хочемо, щоб наша книжка була видана під маркою видавництва "Основи". Очевидно, наша назва стала символом якості і престижу. Маркетингової системи досліджень, як на Заході, у нас немає. Але вона в наших умовах поки що і не потрібна.

Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ

Фото Свiтлани СКРЯБIНОЇ

Обговорити на форумі - "ГК"

Далі ...

Продовження рубрики