Видавничий дім "Галицькі контракти"
Укр. - N 04'2001 - Російське видання

У випуску
Новини тижня
Свіжі документи
На часі
Тема №1
Закон і гроші
Лінія оборони
Практика
Реклама - Компанії
Люди і ситуації
Бізнес-планета
Розбір польотів
Далі буде

Свіжий випуск
Архів

Реклама


Розсилка
анонсів
Галицькі КОНТРАКТИ
Вид. дім "ГК"
Український діловий тижневик
№ 04, січень 2001
 
Практика
-

Банк версій i чуток

На вітчизняному ринку скоро забракне соняшнику

Попри найвищий за останнє десятиліття валовий збір соняшнику - 3,5 млн т - фахівці висловлюють побоювання, що влітку насіння буде в дефіциті. Першим дзвіночком для операторів ринку стало загострення конкуренції між експортерами і переробниками насіння в другій половині грудня і на початку січня.

В результаті в третій декаді січня внутрішні ціни пропозиції на насіння соняшнику, згідно з ціновим моніторингом фірми "Олімпекс Лтд", зросли до 815-830 грн/т (з ПДВ на умовах EXW), а в окремих випадках - до 850 грн/т. Підвищенню цін на соняшник сприяли світова кон'юнктура (в перші дні нового року в портах Північної Європи ціни зросли до $233/т) та зростання цін і попиту на олію на зовнішніх ринках.

Зараз світові ціни починають стрімко падати: до $212-215/т CIF Північна Європа і $188-192/т CIF Туреччина. Тому фахівці от-от очікують початку падіння цін і на внутрішньому ринку, щоправда, нетривалого. Основні покупці насіння на внутрішньому ринку - олієекстракційні заводи або компанії, що їх контролюють, - зараз намагаються якомога швидше переробити максимальну кількість соняшнику.

Тим більше, що кон'юнктура світового ринку сприяє активізації експорту й олії, і насіння соняшнику. Російський уряд невдовзі розгляне питання про подальше підвищення експортного мита на соняшник (зараз воно становить 10% митної вартості, але не менше 15 євро/т).

Третій (після України та Росії) великий постачальник насіння соняшнику на світовий ринок - Аргентина - скоротила посівні площі в сезоні 2000/2001 більш як у півтора разу, через несприятливі погодні умови і вищу дохідність сої порівняно з соняшником для фермерів.

Тож, напевне, Україна (і Росія) потіснять Аргентину на світовому ринку соняшнику та олії. "Однак через те, що більшість вітчизняної олії йде на експорт, у певний момент може виникнути небезпека дефіциту олії на внутрішньому ринку, - прогнозує керівник інформаційної служби компанії "Олімпекс Лтд" Микола Верницький. - У цих умовах внутрішні ціни на соняшник можуть перевищити світові".

Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ

Обговорити на форумі - "ГК"

Українська та закордонна преса про ділове життя

Що пишуть

Хороший сусід чи велика держава?

У числі від 22 січня газета звернулася до теми стосунків Росії зі своїми найближчими сусідами, які суттєво змінилися останнім часом: тимчасове припинення поставок газу в Україну та Грузію з метою прискорити виплату заборгованості, підписання Україною та Росією угоди про співпрацю, яка збільшує взаємну інтеграцію їхніх збройних сил і ставить під сумнів тісну співпрацю України з НАТО, прискорення об'єднання з Білоруссю, створення організації колективної безпеки "Євроазійське НАТО" та проголошення Каспійського моря об'єктом свого "стратегічного інтересу".

Для деяких аналітиків усі ці факти рівнозначні проголошенню Росією нової сфери впливу, яка бере початок з політики великої держави дев'ятнадцятого століття. Інші оглядачі дотримуються думки, що Москва лише застосовує на практиці вдосконалену версію політики Вашингтона під назвою "Хороший сусід", яка сприяла експансії американського корпоративного бізнесу в Латинській Америці в 30-х роках.

Що рік минулий нам...

Усе останнє (2-3) число газети присвячено підсумовуванню 2000 року в Україні, але перелік рубрик не зовсім традиційний: "Кому належить Україна", "Хроніка року", "Для кого рік був вдалим", "Кого спіткали невдачі", "Хто заробив торік", "Хто втратив у 2000 році" тощо.

А далі - політичні та економічні підсумки: партійні, галузеві, ринкові. Як приклад подачі інформації наводимо характеристику донецької групи з рубрики "Кому належить Україна": "За 2000 рік ця група стала наймогутнішою в Україні.

Відмінною рисою групи, крім регіональної орієнтації, є вкладення частини капіталів у національну економіку. Слабкі сторони: аполітичність і чітка регіоналізація, немає впливу на електроенергетику, центральні ЗМІ. Сильні сторони: монопольно контролює всю Донецьку область з підтримкою місцевої влади.

Ланцюжок - вугілля-кокс-руда-метал - чітко налагоджений і контрольований. Стиль управління: самі представники групи кажуть, що вони - як одна велика сім'я. Експерти кажуть, що в Донецькому регіоні можна "робити бізнес" тільки з дозволу цієї "сім'ї".

Причетні особи: Ринат Ахметов, президент футбольного клубу "Шахтар"; Ігор Гуменюк, керівник компанії "АРС"; Сергій і Андрій Момоти, керівники компанії "Данко"; Олег Мкртчян, Валерій Науменко і Володимир Рисухін, керівники "Індустріального союзу Донбасу"; Сергій Тулуб, заступник секретаря РНБОУ; Віталій Гайдук, екс-заступник міністра енергетики.

Німців більше хвилює архів Баха

Під час візиту Леоніда Кучми до Берліна німецьку сторону дуже цікавив його багаж - 35 аркушів, які є частиною так званого архіву Баха, який з початку ХІХ століття є власністю Берлінської академії співу.

Очевидно, Кучма має намір передати німцям ще 5000 сторінок з архіву Баха, але в цій справі є ще кілька проблем. Німецько-українська угода про обмін культурними цінностями існує з 1993 р., однак український парламент ухвалив "Закон про культурні цінності", відповідно до якого всі трофейні цінності є державною власністю і для передачі їх іншій державі потрібне схвалення депутатів парламенту.

Німці хвилюються, чи ризикне Кучма зробити такий крок назустріч Німеччині, знаючи позицію політичних противників, особливо у світлі останніх звинувачень опозиції Президента у "плівковому" скандалі.

Не говоріть зайвого

У числі від 24 січня газета розглядає проблему типових негативних рис російських менеджерів. Це, насамперед, схильність у будь-якому випадку наполягати на своїй правоті, переконаність у тому, що їхня думка єдино правильна, зайва балакучість і егоцентризм, які втомлюють керівництво, необов'язковість.

Людина легко говорить "так", а потім забуває про обіцяне. Довгий язик та схильність до пліток - також одна з головних вад колишніх наших співвітчизників, які не дозволяють піднятися їм службовими сходинками.

Ще одна типова риса російського менеджера - надмірна скромність. У російській компанії бос, можливо, зможе розпізнати кокетування в зумисне скромній поведінці працівника, але іноземні начальники вірять на слово людині, яка каже, що недостойна підвищення.

-
E-mail: webgc@gc.lviv.ua
© Галицькі контракти, 2001. При використанні матеріалів посилання на "ГК" обов'язкове .