Зерно: взяло і вродило

Сезон активної торгівлі зерном починається за найнижчими за останні півтора року цінами

Цьогорічні погодні умови спричинилися до найвищого за останні роки урожаю зернових (орієнтовно 33—36 млн т) і надзвичайно низької якості пшениці — на продовольчі потреби згодиться 33—40% зібраного. Надлишок зерна, особливо фуражного, викликав падіння цін у 1,5—2 рази, і вони нарешті опустилися нижче світових. Відтак трейдери готуються до активного експорту фуражу, а переробники зерна — до завзятої боротьби за внутрішній ринок збуту. Тим часом інтенсивна торгівля зерном у більшості регіонів ніяк не може розгорнутися через намагання підтримати рівень цін на зерно адміністративними методами.

Продовольчого зерна — достатньо, фуражного — аж занадто

Навряд чи хтось із незаангажованих фахівців зернового ринку рік тому всерйоз сприймав урядову програму «Зерно—2004», що передбачала вже 2001 року збільшення валового збору зернових з 24,5 млн т (а за неофіційними даними — 18 млн т) до 35 млн т. А воно взяло і вродило. Станом на 15 серпня, за даними Кабміну, вже було зібрано 35 млн т зерна, зокрема понад 20,4 млн т пшениці. Тож цілком можна очікувати, що загальний валовий збір становитиме 35 млн т навіть з поправкою на приписки. Як зазначають фахівці, урожай знову виручила погода. Втім, дощі на початку літа таки підпсували зерно: на продовольчі потреби згодиться від сили 40% зібраного, а на Волині та в Галичині врожай прогнозується навіть гірший, ніж торік. Так, на Тернопільщині, згідно з офіційними прогнозами, пересічна врожайність зернових знизиться з 23,5 до 22 ц/га, а частка продовольчого зерна — з 50 до 40%.

Виходячи з хлібного балансу, цьогорічний урожай продовольчої пшениці лише не набагато перевищує потребу внутрішнього ринку. Тож надлишки, найімовірніше, підуть на перехідні запаси. А ось однієї фуражної пшениці на експорт може піти до 5 млн т. Важливою експортною культурою залишиться ячмінь. На експорт кукурудзи особливо розраховувати не варто, бо їй посушлива і жарка погода завдала найбільшої шкоди. Експортувати всі надлишки фуражного зерна навряд чи вдасться. Максимальні пропускні можливості вітчизняних портів зернотрейдери оцінюють в 3—4 млн т. Вже зараз в Одесі й Миколаєві порти забиті зерном. Через сухопутний кордон вдасться експортувати в ліпшому разі 1 млн т зернових: урожай у наших західних сусідів і в Росії непоганий, а Білорусь споживе не більше 500—600 тис. т імпортного фуражного зерна. Широкомасштабний експорт фуражу почнеться традиційно у жовтні. Експортні ціни диктуватиме кон’юнктура світового ринку.

Тож фуражна пшениця на експорт коштуватиме близько $84/т на умовах FOB або 330—340 грн/т на елеваторі. Надлишок фуражного зерна не заважає деяким спритникам його імпортувати — ясна річ, нелегально. За даними луганських зернотрейдерів, в області, де цього року забракло фуражу, з’явилися партії фуражної пшениці з сусідньої Ростовщини за демпінговими цінами — 280—300 грн/т.

Нарешті українська пшениця стала дешевшою за імпортну

Ще один наслідок найбільшого за останні роки врожаю зернових: ціни на зерно впали сильніше, ніж вони зростали протягом останнього сезону — з 700 до 900—950 грн за тонну пшениці 3 кл., тим часом як на світовому ринку вона коштувала $105—120. Приватні компанії, що займаються сільським господарством, цього й очікували. Вони ще восени склали виробничі плани таким чином, щоб зерно можна було продати за цінами не вищими за світовi, маючи при цьому чималий прибуток.Коли міністерство зрозуміло, що рекомендовані ним ціни — 650—700 грн/т за пшеницю 3 кл., 550—600 грн/т за фуражну пшеницю і 450—480 грн/т за ячмінь — не вдасться втримати, воно спробувало взяти потоки зерна під свій контроль («Контракти» писали про це в попередньому числi).

Однак заходи, вжиті міністерством, незабаром на вимогу уряду було скасовано. Тим часом Мінагрополітики планує втілити в життя компромісний варіант: доручити ДАК «Хліб України» і Держрезерву підтримувати ціни на зерно, закуповуючи його на біржах. Та найімовірніше, що «Хліб України» торгуватиме зерном, яке отримає безкоштовно — в рахунок старих боргів КСП, які нікуди не зникли після їх реорганізації, а це — понад півмільйона тонн.

Ситуація на внутрішньому ринку наразі нагадує бій у Криму

Як повідомляють підприємці з низки пiвденних областей, «районні адміністрації зібрали керівників господарств, наказали не продавати дешевше «міністерських» цін, і ті за звичкою взяли під козирок. Тож наразі ринок продовольчої пшениці в цих регіонах майже паралізований: одні виробники бояться санкцій з боку влади, інші просто притримують зерно і вичікують — раптом ціни піднімуться. Покупці, своєю чергою, очікують подальшого падіння цін. У результаті ціни на продовольчу пшеницю ще не скрізь склалися. У цій ситуації зерновий ринок часом нагадує бій у Криму: все в диму, нічого не видно — ні цін, ні реальних обсягів торгівлі.

Скаржачись на таку невизначеність, директор полтавської фірми «Торгоптсервіс» Юрій Бутко додав: «Через це хоч якийсь контроль за ринком зерна таки потрібний і я підтримую укладання внутрішніх угод на біржах». Справді, тоді як біржові ціни тільки-тільки опустилися нижче позначок 650 грн/т на пшеницю 3 кл., 600 грн/т на пшеницю 4 кл. і 400 грн/т на ячмінь, на півдні України є випадки продажу господарствами фуражної пшениці по 210 грн/т і продовольчої по 390 грн/т. Скориставшись надлишком зерна, елеватори також не поспішають розраховуватися зі здавачами. Крім того, ціна в регіонах досі відчутно коливається залежно від місцевих умов.

Так, всупереч прогнозам зернотрейдерів, у південних областях вродило переважно фуражне зерно, а в північному степу і центральному лісостепу — продовольче. На Вінниччині частка продовольчого в загальному валі зерна становить 86—88%, на Полтавщині — 78—88%, на Черкащині — 60%. Тому становить значні поставки фуражного зерна з південних областей на експорт і продовольчого зерна з Полтавської і Черкаської областей до Києва та з Вінницької області — до Західної України, яка стане єдиним регіоном, де зерна, зокрема, продовольчого, бракуватиме. Тому в цьому регіоні на великі партії пшениці 3 кл. покупці оголошують ціну 580 грн/т з доставкою, тоді як у середній смузі України — 470—500 грн/т.

У Тернопільській області за місцеву пшеницю 3 кл. можна отримати й 700 грн/т. Такі ціни дають приватні млини, налаштовані на те, аби купити невелику партію зерна, швидко змолоти і борошно швидко продати, поки воно не подешевшало. А ось про іншу традиційну групу покупців — індустріальні області сходу України — на цей сезон варто забути. «В області 5 років бракувало продовольчого зерна, а тепер через погодні умови його вихід становить 90%, і багато хто був би радий обміняти пшеницю на фуражне зерно», — розповів директор луганського ПП «Клич» Микола Лемешко.

Зерно перестане бути захистом від інфляції

Втім, безлад на зерновому ринку от-от має закінчитися. Зернотрейдери прогнозують, що вже цього тижня, принаймні на півдні, активiзується торгiвля продовольчим зерном, бо воно «вiдлежиться», та й у господарств урветься терпець чекати вигідніших цін. Продавати зерно у значних обсягах їх змушуватиме необхідність повернення банківських кредитів. За даними банків, що виступили найбільшими кредиторами агросектору, основні обсяги повернення кредитів, виданих під весняні польові роботи, припадають на жовтень — початок листопада.

Саме до того часу господарства активно спродуватимуть зерно. Відтак зернотрейдери прогнозують, що ціни на зернові на внутрішньому ринку плавно падатимуть до листопада. Орієнтиром для ціноутворення будуть світові ціни на умовах FOB порти Чорного моря. Отже, восени ціна пшениці 3 кл. становитиме $80—90 за тонну, фуражної пшениці — $60—65 за тонну, ячменю — не більше $80 за тонну. З листопада до лютого, за прогнозами зернотрейдерів, ціни зростатимуть, а потім підскочать ще раз у травні. Але про ціни під 1000 грн/т варто забути. За прогнозами «Української індустріальної корпорації», ціни на пшенцю 3 кл. не піднімуться вище 850 грн/т. Відтак зерно вже не можна буде використовувати як засіб захисту коштів від знецінення.

Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ

---

Коментарі фахівців

Олексій ГАВРИЛОВ, голова правління групи компаній «Об’єднана зернова»:

— Зведення з більшості основних зернових областей дуже оптимістичні: урожайність на 2—3 ц/га вища, ніж очікувалося навесні. Обсяги фуражної пшениці взагалі велетенські, навіть провідні трейдери не справляються з ними. Водночас вигідність переробки на борошно знизиться і компанії, які не мають повного циклу (елеватор — хлібокомбінат — магазин), не отримають прогнозованих прибутків.

Анатолій ДРУЗЯКА, комерційний директор фірми «Фобос Інтернешнл»:

— Найближчим часом ціни, швидше за все, знизяться до рівня 500—600 грн/т за пшеницю 3 кл. і почнуть зростати лише після підбиття хлібного балансу наприкінці осені, коли виявиться, що продовольчого зерна не так багато, як відрапортували.

---

На ринку борошна буде жорстка конкуренція

Насичення ринку продовольчим зерном кардинально змінює умови роботи для переробників. Виробництво борошна, як очікується, зросте до рівня обсягів вітчизняного ринку. Головною проблемою для виробників борошна і крупів буде вже не забезпечення сировиною, а збут. Тому між борошномелами різних регіонів розгорнеться серйозна боротьба.

В основних зернових регіонах, зокрема, в Миколаївській області, високий врожай вперше за 7—8 років дозволить борошномелам повністю завантажити свої потужності. Дешеве місцеве зерно дозволяє їм уже зараз пропонувати борошно по всій Україні за найконкурентнішими цінами. «У нас борошно вищого сорту виходить по 1150 грн/т, а поруч продається миколаївське і херсонське по 950 грн/т», — скаржиться директор однієї з приватних фірм на Київщині. Разом з борошном відсотків на 15—20 може подешевшати i хліб, нинішня ціна якого базується на ціні пшениці 3 кл. 840 грн/т. Уже зараз про зниження цін на хліб оголосили Київ і Запорізька область.

Намагання комбінатів хлібопродуктів південного регіону і компаній, які з ними працюють, завантажити свої потужності призводить до того, що зернонадлишкові області вивозитимуть до Західної України не так пшеницю, як борошно. «Я боюся, що цього сезону в нас працюватиме мало хто з потужних борошномельних підприємств — вони не зможуть конкурувати за цінами з продукцією з Півдня і Сходу», — говорить директор тернопільської фірми «Скіфія» Олександр Шпак. У цих умовах у вигіднішому становищі опиняться компанії, які мають завершений цикл переробки. Тому низка компаній купує хлібзаводи, які зовсім недавно були дуже непривабливими об’єктами для інвестування. Виробники крупiв зараз борються за якість продукції. Так, ще навесні «Зерноторгова компанія» почала випуск гречки швидкого приготування під торговою маркою «Благо», а зараз цим шляхом готуються піти ще кілька вітчизняних компаній.

---

• Валовий збір зерна перевищить торішній майже в півтора разу і досягне обіцяних Кабміном 35 млн т.
• Цьогорічний урожай дозволить наситити внутрішній ринок продовольчим зерном та експортувати до 5 млн т фуражного.
• Ціни на зернові до зими будуть на $20—25/т меншими за світові.
• Стрибки цін на зерно очікуються в листопаді—січні і травні.
• Скорочення прибутків переробники зерна намагатимуться компенсувати нарощуванням обсягів.

Ціни на зерно в регіонах України станом на середину серпня, грн/т

За даними зернотрейдерів