Реєстратори потрапили в «чорну смугу»

Майбутнє незалежних реєстраторів під питанням. Витрати емітентів на реєстраторів зростатимуть

Кількість незалежних кваліфікованих реєстраторів скоротиться, якість їхніх послуг впаде, а кількість кишенькових реєстраторів збільшиться, — так прокоментував наслідки останніх рішень Держкомісії з цінних паперів президент Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД) Олексій Кий. Член комісії Сергій Бірюк заперечив йому, що самі реєстратори сьогодні нічого не можуть зробити зі своїми колегами — «паршивими вівцями», які створюють їм негативний імідж. Тому комісії нічого не залишається, як ухвалювати рішення «не так економічні, як політичні».

Що таке не щастить...

Прикрощі на реєстраторів сипляться, мов із рогу достатку. Торік Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) заборонила їм здійснювати облік прав власності нерезидентів на українські цінні папери, віддавши його на відкуп зберігачам. Хоча частина юристів, зокрема ПАРД, заявляють про невідповідність цього рішення українському і закордонному законодавству, формально сьогодні тільки зберігачі можуть обслуговувати операції нерезидентів на ринку цінних паперів України. Нерезиденти — народ полохливий, тому частину прибутків реєстратори вже втратили.

Однак це були квіточки. Ягідки з’явилися цього року. Серія корпоративних скандалів, у центрі яких опинилися погано захищені законодавством реєстратори, вмить кинула тінь на весь інститут обліку прав власності. У результаті ДКЦПФР вийняла з архівів ідею створення централізованого реєстратора для стратегічних підприємств. Як розповідають у комісії, згідно з «окремою думкою окремих органів» ще одним перспективним задумом є передання всього обліку добре контрольованим банкам.

Як писали «Контракти», ПАРД виступила з різкою критикою таких ініціатив, сподіваючись на підтримку інших професійних асоціацій. Однак голова ради провідної асоціації торгівців Перша фондова торгова система і голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін днями несподівано підтримав централізацію ведення реєстрів. «Створення чогось центрального на ринку реєстрації акцій з переважною участю ринку і часткою держави повністю дозріло», — заявив він. На його думку, такий спосіб зручніший, дешевший і надійніший. Тимонькін бачить прототип у депозитарії, що його контролюють учасники ринку Міжрегіональний фондовий союз.

Нарешті, остаточно добило реєстраторів запровадження ДКЦПФР і Антимонопольним комітетом граничних тарифів на послуги перереєстрації цінних паперів . Після нього, за словами начальника управління АМК Євгенії Чернелевської, настане обмеження всіх інших тарифів на послуги реєстраторів акціонерам. Виступаючи на конференції учасників ПАРД, вона звинуватила їх у демпінгу під час конкуренції за емітентів.

На думку АМК, реєстратори, які є монополістами для власників цінних паперів, покривають збитки їхнім коштом. Тож на 2007 рік вартість тарифів, за рішенням комісії, має бути приведено до собівартості плюс фіксована рентабельність.

...І як із ним боротися

Члени ПАРД заявляють, що встановлені тарифи вже нижчі за собівартість, і вимагають показати методику, за якою їх розраховували. Члени ДКЦПФР, до яких апелюють реєстратори, лише розводять руками і пропонують подякувати, що не обмежили ціни ще 1998 року, коли отримали відповідне право.

Як вважає Олексій Кий, найбільше від обмеження тарифів постраждають саме незалежні реєстратори, для яких ця діяльність єдина. Натомість банки зможуть дотувати ці послуги за рахунок інших, а «кишенькових» реєстраторів для того і створюють, щоб жодних переходів прав власності не було. Відбиваючись від АМК, реєстратори скаржаться, що на них висять «мертвим тягарем» неплатоспроможні емітенти. Вони б і раді позбутися їхніх реєстрів, та ж ніхто не бере. Ще більшу образу в них викликає той факт, що під час розрахунку тарифів з ними ніхто навіть не порадився.

Щоправда, на конференції ПАРД член комісії Сергій Бірюк пообіцяв обмежувати інші тарифи вже з урахуванням думок учасників ринку. (До цього реєстратори піднімуть їх, щоб відбити втрати на обмежених тарифах із перереєстрації). А його колега Анатолій Головко повідомив, що комісія обмірковує докорінну зміну системи прав обліку власності на фондовому ринку та була б рада отримати від професійних асоціацій таку концепцію.

Ще одним кроком, за словами Бірюка, має стати посилення вимог до членів саморегулівних організацій після того, як їхню кількість буде обмежено однією на кожний вид діяльності. Теоретично це дасть змогу сумлінним реєстраторам боротися з «паршивими вівцями», які вимагають за перереєстрацію 8% суми операції або просять нотаріально засвдчити указ Президента.

Можливо, перспективи реєстраторів з’ясуються протягом підготовки наради, яка планується у Президента, з питань обліку прав власності на фондовому ринку України, а також після того, як вийде відповідний указ.

Хоча, як сказав Анатолій Головко, за останні кілька місяців тема наради звузилася до обговорення майбуття Національного депозитарію.

До речі, пристрасті навколо створення єдиного депозитарію в Україні знову розбурхалися. Днями набрала чинності постанова Голосіївського суду столиці за позовом фізичної особи про скасування рішень ДКЦПФР № 245 від 28 грудня 2000 року і № 87 від 14 березня 2002 року про кодифікацію цінних паперів, яка є основним джерелом прибутків Нацдепозитарію.

Дмитро КОШОВИЙ