Видавничий дім "Галицькі контракти"
Укр. - № 43'2002 - Російське видання

У випуску:
Ділові новини
Центр уваги
Лінія оборони
Фінанси
Політекономія
Компанії - Ринки
Спосіб життя
Розбір польотів
Бізнес-планета
Крім того ...

Свіжий випуск
Архів

Реклама


ПЕРЕДПЛАТА
ФОРУМ-КОНТРАКТИ
+ розширений пошук
Розсилка
анонсів
Галицькі КОНТРАКТИ
 
Вид. дiм `ГК`
Український дiловий тижневик
№ 43, жовтень 2002
Рубрика: Полiтекономiя
`Наступний

Нотатки на паркані

Туристичний бум

Минулого тижня в Україну приїхали офіційні делегації з усього світу

Ви думаєте, весь світ стежить за невловимим саудівським інженером-аристократом бен Ладеном? Вам здається, всі мікрофони світу жадібно ловлять скупі заяви Кім Чен Іра про намір Північної Кореї наробити ще більше ядерних бомб? Що всі телекамери минулого тижня зосередилися на руках голкіпера англійської збірної Сімена, якому македонці забивали черговий сенсаційний гол?

Ви помиляєтеся. Минулого тижня весь світ зосередився на Україні. Ми стали цікаві світові. Нас показують, про нас пишуть, до нас приїздять у гості і запрошують до себе. Їздять різноманітні комісії і прості депутати й чиновники. Он на донецький «Топаз» (там роблять надсучасні радіолокаційні станції «Кольчуга», яких більше ніхто не вміє робити) приїхали американці з британцями — і ходять заводом, фотографують усе, вимірюють, роблять копії, щоб дізнатися, чи не продавала Україна «Кольчуги» до Іраку. Хоча американці нібито й так усе знають, адже сили Саддамової ППО вже давно чомусь почали збивати американські літаки, які раніше почувалися в небі Іраку, як у Техасі.

Євросоюз теж потішив візитом. Представник Парламентської асамблеї Ради Європи з українським іменем Ганна Северинсен зустрілася з колишнім опозиціонером, а нині міністром юстиції О. Лавриновичем, який пообіцяв передати ізолятори тимчасового утримання з підпорядкування МВС у підпорядкування Мін’юсту. Подейкують, досі цього не зроблено через те, що СБУ перевіряє, чи не є начальник ІТУ Києва майор Мельниченко клоном іншого майора Мельниченка.

І ось іде пані Северинсен із зустрічі з колишнім головою парламентської комісії у «справі Гонгадзе» Лавриновичем, а назустріч їй — депутат Омельченко, нинішній голова цієї комісії. І каже: знаєте, Ганно, я щойно повернувся зі Штатів і привіз сенсаційні документи. Виявляється, Кучма ще й в Іран зброю продавав, а саме установки «Град», ті, що в часи Другої світової «катюшами» називалися.

А європейка Северинсен слухає і думає: а що ж було робити українському керівництву, якщо в Київ 1998 року приїхала американка Олбрайт — зацікавилася Україною і попросила українців не продавати в Іран свої турбіни для АЕС, щоб обороноздатність Ірану не підвищувати.

Аж тут і президент Ірану Хатамі, прочувши про це все, нагодився — цікаво йому стало, ось і прилетів. Щоправда, турбін і «катюш» не купував: так, підписав теку документів, які «значно розширять і конкретизують напрями співпраці між Україною та Іраном на найближчу перспективу», а також виступив в Університеті ім. Шевченка з лекцією про міжнародне становище. Особливий наголос іранський лідер зробив на проблемі «неконтрольованого розповсюдження зброї масового знищення».

Така сама проблема хвилювала й депутата Тараса Чорновола, й Генпрокурора Святослава Піскуна. Перший услід за Омельченком повернувся зі Штатів і повідомив, що за інформацією з надійних джерел Америка ось-ось відкриє кримінальну справу на Кучму за «Кольчуги». Генпрокурор негайно ж злітав слідом за Чорноволом і повідомив, що, за інформацією з надійних джерел, таку справу не відкриватимуть.

А що ж сам Президент? А він тим часом був у Варшаві, куди, крім голови президентської адміністрації і лідера «Нашої України», злетілася ще маса євролюду, якому раптом захотілося дізнатися, що ж робиться в Україні. І всі давали поради і прогнози. Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики Хав’єр Солана наголосив, що Києву треба «змінити курс», адже Захід зацікавлений «бачити Україну в Євросоюзі».

Щось подібне казав і голова Єврокомісії Романо Проді, тому великим конфузом було бачити його інтерв’ю італійській «Ла Стампа», де він повідомляє, що Україні можна й не мріяти про «спільні з Євросоюзом інститути». А ось росіяни не проти мати спільні інститути — від мовного до газового питання включно. Українською енергетикою росіяни цікавилися давно, а минулого тижня вкотре висловили свою зацікавленість за допомогою ноти МЗС РФ, яке здивувалося — а чому ж про заарештованого російського громадянина Григоришина Київ не повідомив Москву.

Після такого аншлагу вітчизняні політики і підконтрольні їм ЗМІ до хрипоти сперечаються, хто ж заслуговує на звання найбільшого популяризатора рідної держави. Одні кажуть, що ті, хто робив усілякі туристичні піар-ходи на кшталт продажу рицарських обладунків далеким арабам. Інші запевняють, що ті, хто розповів про ці величні оборудки всьому світу. Але факт залишається фактом: Україна нарешті стала знаною по всій земній кулі. І — о мрія націонал-демократа! — вже не треба втовкмачувати пересічному європейцю сакраментальне: «Чорнобиль — Клички — Динамо».

Черговий по паркану Андрій НЕБОРАЧКО

`Наступний

Украинская баннерная сеть
E-mail: webgc@gc.com.ua
© Галицькі контракти, 2002. При використанні матеріалів посилання на ГК обов'язкове .