Видавничий дім "Галицькі контракти"
Укр. - № 43'2002 - Російське видання

У випуску:
Ділові новини
Центр уваги
Лінія оборони
Фінанси
Політекономія
Компанії - Ринки
Спосіб життя
Розбір польотів
Бізнес-планета
Крім того ...

Свіжий випуск
Архів

Реклама


ПЕРЕДПЛАТА
ФОРУМ-КОНТРАКТИ
+ розширений пошук
Розсилка
анонсів
Галицькі КОНТРАКТИ
 
Вид. дiм `ГК`
Український дiловий тижневик
№ 43, жовтень 2002
Рубрика: Розбiр польотiв
`Наступний

Війна кланів виходить на «міжнародний» рівень?

Затримання українського «олігарха», громадянина Росії Костянтина Григоришина похитнуло більшість у Верховній Раді України і відгукнулося в сусідній державі
Костянтин Григоришин

Схоже, боротьба між впливовими бізнесово-політичними групами в Україні дедалі більше набуває обрисів широкомасштабної війни із застосуванням усіх можливих засобів: від тиску адмінресурсу до нічних рейдів дебелих хлопців з автоматами.

Наразі під удар потрапив Костянтин Григоришин — директор СП «Енергетичний стандарт» (контролює, зокрема, Дніпроспецсталь, Львівобленерго; активи усіх комструктур, контрольованих ним, оцінюються в 3,7 млрд грн) — у ніч на 12 жовтня його затримав міліцейський спецназ.

У кишенях бізнесмена знайшли кокаїн і незареєстрований пістолет, 15 жовтня суд видав санкцію на арешт. Проти Григоришина порушено кримінальну справу за ст. 263 ч. 1 КК (незаконне зберігання вогнепальної зброї) та ст. 309 ч. 2 КК (зберігання наркотиків у великих розмірах).

Речові докази з’явилися після відмови судді заарештувати бізнесмена на 15 діб

У бізнесових і політичних колах знову заговорили про повернення 37-го року. Оскільки перебіг подій до болю знайомий. Костянтин Григоришин прилетів із Запоріжжя у Київ 11 жовтня у бізнесових справах. У столиці його постійно супроводжувала озброєна охорона із спецзагону «Титан» ДСО МВС України. Коли бізнесмен їхав на зустріч, у районі стадіону «Динамо» охоронці зафіксували авто, що стежить за кортежем Григоришина. «Титанівці» заблокували переслідувача і перевірили у пасажирів авта документи. З’ясувалося, то були працівники міліції. Щоправда, колишні.

За інформацією «Контрактів», після цього інциденту Григоришин мав зустріч iз головою правління ВАТ «Український експортно-імпортний банк» Олександром Сорокіним. Що було предметом переговорів підприємця з банкіром, наразі не відомо. Потім Григоришин зустрівся з депутатом Верховної Ради бізнесменом Володимиром Сівковичем і підприємцем Андрієм Кудіним. Після переговорів Григоришин iз Сівковичем поїхали до ресторану «Егоїст».

Близько півночі охорона Григоришина, яка перебувала надворі, зафіксувала біля «Егоїста» підозрілу активність. Сівкович і Григоришин вийшли з ресторану приблизно о 0.15 і сіли до «Мерседеса» депутата, однак від’їхати їм не вдалося — депутатське авто блокував спецзагін «Сокіл», що підпорядковується УБОЗу. Григоришина витягли з «Мерседеса», закували в наручники і пересадили в мікроавтобус. Володимира Сівковича також трохи прим’яли, доки він встиг витягти депутатське посвідчення.

До ранку, за свідченням адвокатів бізнесмена, Костянтина Григоришина протримали на підлозі мікроавтобуса з руками, скутими за спиною. На світанку його відвезли до Печерського місцевого суду, де зажадали для Григоришина 15 діб адміністративного арешту. Адже, згідно з протоколом (стилістика збережена. — Авт.), «громадянин Григоришин 12 жовтня о 0.15, перебуваючи на вул. Московській, 44/2, висловлювався нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, пройти до службового авта відмовився, опирався руками і ногами, хапався за формений одяг, чим вчинив злісну непокору законним вимогам працівників міліції».

Але суддя Смик постановила стягти з бізнесмена штраф 170 грн і відпустити на всі чотири сторони. Після чого Григоришина відвезли до Печерського РУВС, де нарешті обшукали, знайшовши в задній кишені штанів підприємця пістолет браунінг, а у внутрішній кишені піджака — 1,4 г кокаїну.

15 жовтня суддя місцевого суду Шевченківського району Наталія Марчук видала санкцію на арешт Григоришина, хоча адвокати заявляли, що зброю і наркотики підзахисному вочевидь підкинули. Після рішення суду Григоришин оголосив, що починає голодування, доки до нього не пустять посла Російської Федерації Віктора Черномирдіна.

«Таке прикриття нам надто дорого обходиться»

Щоб спробувати осягти, що власне відбувається, варто торкнутися самої особи Костянтина Григоришина та структури його бізнесу. Майбутній «енергетичний олігарх», випусник Московського фізико-математичного інституту, починав накопичення капіталу із сільського господарства i торгівлі бензином. Згодом сфера інтересів Григоришина розширилася на виробництво феросплавів. У середині дев’яностих під його контроль потрапили розрахунки за вивезення з українських атомних електростанцій відпрацьованого пального та постачання на них комплектуючих.

Схеми розрахунків забезпечувало московське СП «Созидание» (його інтереси в Україні представляв саме Григоришин) та дружні до нього компанії. У цей період Костянтин Григоришин починає серйозно перейматися політичним прикриттям бізнесу. Наскільки відомо, 1996 року бізнесмен заручається підтримкою прем’єр-міністра Павла Лазаренка. Пізніше, коли той потрапив у немилість, почалися проблеми і в Григоришина. Як наслідок — росіянин був змушений залишити «атомний бізнес».

Натомість починається приватизація обленерго, в якій Костянтин Григоришин взяв чи не найактивнішу участь. Спочатку інтереси структур Григоришина представляла кіпрська компанія «Корт Холдинг». Наприкінці 90-х росіянин почав виводити капітали з островів — так створюється консорціум «Металургія», до якого, зокрема, увійшли приватизовані металургійні підприємства, Полтаваобленерго і банк «Біг-Енергія» (на той час — «Зевс»).

Наступний крок до «легалізації» — створення 2001 року спільного російсько-українського підприємства «Група «Енергетичний стандарт». Станом на 2001 рік під контролем Григоришина перебувало п’ять обленерго (ще в одинадцяти росіянин мав невеликі пакети акцій), плюс акції в металургійних і машинобудівних підприємствах.

До 2002 року політичне прикриття бізнесу Григоришина, наскільки відомо, забезпечувала бізнесово-політична група Медведчука — Суркіса. Також існують відомості, що менеджмент Григоришина здійснював управління активами соціал-демократів в «енергетичному бізнесі». Однак навесні 2002 року Григоришин буцімто пориває із цими партнерами, сказавши в «Дзеркалі тижня» про цей крок, мовляв, «таке прикриття нам надто дорого обходиться». Саме після втрати політичного «даху» у росіянина й почалися серйозні бізнесові проблеми.

Так, наприклад, 2002 року «Металургія» була змушена продати Приватбанку і наближеним до нього структурам свою частку акцій Запорізького феросплавного заводу. Також Григоришин почав втрачати свої позиції в обленерго — чого тільки вартий скандал у Сумиобленерго, де практично за один день було усунуто від керівництва увесь менеджмент, що підпорядковувався Григоришину. Сьогодні в управлінні «Енергетичного стандарту», за твердженням його першого віце-президента Ігоря Бойка, немає жодного обленерго.

У бізнесових колах упевнено говорять, що Костянтина Григоришина витісняє з «енергобізнесу» група Медведчука — Суркіса. Тож щойно стало відомо про затримання росіянина, «есдеків» відразу ж звинуватили у використанні адмінресурсу в боротьбі за контроль над енергетичною галуззю.

Скандал переходить у політичну площину

Інцидент з Григоришиним ще 12 жовтня почав набувати обрисів політичного скандалу — було оприлюднено заяву за підписами нардепа-«нашоукраїнця» Юрія Артеменка і керівників низки підприємств, у якій затримання Костянтина Григоришина розцінюється «як груба провокація». З приводу затримання Григоришина доволі різко виступила депутатська група «Разом» (фракція «Наша Україна»). Зауважимо, що партнери Григоришина, насамперед, віце-президент «Енергетичного стандарту» Ігор Бойко, визнають, що затримання Григоришина організували конкуренти по енергоринку, однак не зазначають, хто саме.

15 жовтня ситуація загострилася. Депутат Володимир Сівкович оголосив про тимчасове припинення свого членства у парламентській більшості і зажадав, щоб керівництво МВС негайно пояснило Верховній Раді поведінку своїх підлеглих. Апарат МВС натомість оприлюднив доволі невиразне повідомлення про те, що стосовно інциденту 12 жовтня проводиться службове розслідування. Тим часом Верховна Рада утворює комісію з розслідування нападу на «Мерседес» Сівковича.

Схоже, швидко змінилися політичні симпатії і самого Григоришина: своїм адвокатом на судовому засіданні 15 жовтня, де розглядалося його подальше перебування за гратами, він обрав «нашоукраїнця» Юрія Кармазіна. «Я вперше побачив Григоришина на суді 15 жовтня, однак відмовити йому в захисті не міг», — сказав «Контрактам» депутат Кармазін. До речі, вже в суді він дізнався, що його обрано головою комісії Верховної Ради з розслідування нальоту «соколів» на авто Сівковича.

16 жовтня солідарність із Сівковичем продемонстрували ще чотири «більшовики» — члени фракції «Народовладдя» Олег Беспалов, Володимир Демьохін, Михайло Сятиня і Кирило Поліщук. У парламенті також ширяться розмови, що залишити більшість збираються ще принаймні 10 депутатів. Таким чином, парламентська більшість опинилася на грані розвалу.

Російське посольство в Києві передало МЗС України вже три ноти з приводу затримання Григоришина. Запахло міжнародним скандалом.

Затримання Григоришина було спонтанним?

Незалежні експерти, аналізуючи події 12 жовтня, вказують на низку дивних фактів. По-перше, якщо проаналізувати, як саме відбувалося затримання Григоришина, то можна дійти висновку, що воно спонтанне. На це вказують і злочини, які закидають бізнесменові — це не ухиляння від податків чи відмивання брудних грошей, що означає: у МВС на Григоришина компромату немає. Тобто можна припустити, що потреба ув’язнити Григоришина з’явилася в якоїсь таємничої, але дуже впливової особи безпосередньо перед 12 жовтня.

По-друге, немає чіткої відповіді, кому все ж таки вигідно зробити з Григоришина озброєного наркомана. З одного боку, вищезгадана бізнесово-політична група справді зацікавлена у витісненні росіянина з України. Однак уже майже рік їй це вдавалося без допомоги міліцейського спецназу і, напевно, вдаватиметься й надалі. Натомість «наїзд» на Григоришина автоматично штовхає його на співпрацю з бізнесово-політичними групами, які їй опонують.

По-третє, у незручному становищі опинилося Міністерство внутрішніх справ. Адже, згідно з офіційними повідомленнями, команду затримати Костянтина Григоришина спецпідрозділу УБОЗ дав безпосередньо заступник міністра Микола Джига.

Водночас посадовець МВС, який волів не називати свого імені, висловив «Контрактам» здивування, що операцію із затримання «наркомана з пістолетом» було санкціонувано міліцейським генералітетом і виконано силовим підрозділом, на якого покладено функції боротьби з бандформуваннями. Наш співрозмовник припустив, що команду затримати Григоришина віддавали від імені Миколи Джиги, але не він сам.

Андрій ЛАВРИК


До речі

Управління боротьби з організованою злочинністю ГУ МВС у Полтавській області 16 жовтня затримало колишнього фінансового директора ВАТ «Запорiжжяобленерго» Олега Рижкова, члена менеджерської команди Григоришина. Представники Костянтина Григоришина повідомили «Контрактам», що Рижков проходить як підозрюваний у справі за фактами зловживань, буцімто скоєних менеджментом Запоріжжяобленерго. Представники Григоришина припускають, що затримання Рижкова є ланкою акції з переслідування російського підприємця.



`Наступний

Украинская баннерная сеть
E-mail: webgc@gc.com.ua
© Галицькі контракти, 2002. При використанні матеріалів посилання на ГК обов'язкове .