Власна ралійна команда фірми – це як дорогий годинник на руці гендиректора

Гонщик-бізнесмен Василь Ростоцький разом з рекламно-продюсерською агенцією NATO розкручує українську «формулу» і вкладення грошей у неї вважає вищим PR-пілотажем

Динамічно відкатані «Формула-1» або «Париж-Дакар» не потребують реклами, навпаки, вони вже самі трансформувалися в універсальний швидкісний рекламоносій, що мчить на собі сотні розкручених світових брендів. А їхні господарі щедро розраховуються навіть за скромні місця під сонцем престижних перегонів. Розгін вітчизняного ралійного чемпіонату, який наступного року готовий в’їхати в нішу українського «дакару», почав цієї осені п’ятиразовий абсолютний чемпіон України з авторалі Василь Ростоцький. Вітчизняна зірка автоспорту, провівши два презентаційні етапи майбутнього проекту — в Києві та Львові, вважає, що на цій цілинній в Україні трасі можуть виграти всі, хто поставить на залізних «конячок»: від бізнесменів і рекламних агенцій до пілотів машин та автоспорту. Про те, якою буде «формула» нового українського продукту — ралійного чемпіонату, «Контракти» розпитували у Василя Ростоцького.

Василь Ростоцький: «Якщо наш проект «їхатиме» добре, для його розкрутки і сам сяду за кермо»

Формула-1» вивезла з Києва $1 000 000

— Василю, що спонукало вас скерувати автоспорт на ризиковий бізнесовий трамплін?

— Автомобіль — це білборд на колесах. І якщо Міка Хакінен, приїжджаючи з «Формулою-1» в Україну, спаковує в «багажник» мільйонну суму з українського рекламного бюджету і вивозить на Захід, то чому б не спробувати залишити ці кошти в Україні?

— Яку альтернативу ви можете запропонувати вітчизняному клієнтовi і споживачеві, розбещеним «он-лайновими» трансляціями перегонів по «Євроспорту»?

— Новий, збитий з розпорошених нині перегонів, продукт — національний чемпіонат України з авторалі. Він масовано «звучатиме» в найпопулярніших ЗМІ і разом з ним — усі рекламодавці, які вклали кошти в цей проект. Впродовж року плануємо організувати не менше 14 змагань. Початок кожного з них впродовж тижня «підігріватимуть» виставки, шоу-програми, концерти. У суботу–неділю відбуватиметься презентаційна гонка. Наступний тиждень триватиме підготовка до національного етапу. У його рамках також відбудуться певні акції.

Тоді — етап, який перемежовуватиметься з різними резонансними заходами. Між етапами — участь екіпажів у чемпіонатах Росії, Польщі, світу. Будь-який наш гонщик матиме інформаційну підтримку. Один з менеджерів «Філіпп Моріс» колись сказав: «Не треба, щоб хтось мені телефонував: «Кидай роботу і біжи додому, бо тебе покажуть по телебаченню». Я повинен, п’ючи каву, хоча б один-два рази впродовж доби зачепитися за свою тему». Ми власне працюватимемо на такий ефект.

— Хай як банально звучить, але кадри вирішують усе? Де ви наберете українських шумахерів?

— У нас є багато команд з хорошими гонщиками, але в них немає менеджменту. Якщо команда добре їхатиме на результат, всі питання медіавіддачі візьмемо на себе. Зі свого боку, екіпаж має заплатити вступний внесок у чемпіонат. Якщо він не матиме грошей, може частково розрахуватися рекламною площею на своєму авті. Кожна наклейка мусить бути проплачена. В українському автоспорті є прецеденти, коли менеджери з-за кущів знімають обклеєні «своїми» брендами машини, потім кладуть ці звіти на стіл господарям із Заходу і кажуть, що вони інвестують гроші в автоспорт.

— Великі рекламні гроші в спорті вже достатньо структуровані. Їхню левову частку з’їдає футбол...

— Я хочу запропонувати такі правила гри в ралійному чемпіонаті, щоб всупереч українській економічній клановості на нас захотіли витрачати рекламні кошти. Як це відбувається на телебаченні. Ми достеменно знаємо, що майже всі канали заангажовані під певні політичні та економічні структури, але «чужа» реклама вільно гуляє ними, незалежно від належності ЗМІ. Спрацьовують бізнес-інтереси.

— На гроші яких рекламодавців ви передусім розраховуєте?

— Є фірми, які традиційно рекламуються в певних видах спорту. На жодному стадіоні немає реклами цигарок, але автоспорт — один з основних носіїв тютюнової реклами. І хоча я за своє життя не викурив жодної цигарки, від рекламних грошей сигаретників задля користі справи не відмовлятимуся. Можна сподіватися на фінансові вливання від нафтопереробних підприємств. Намагатимуся підняти рекламодавців, які досі не задіяні. Телекомунікаційні бренди — Укртелеком, UMC, «Київстар», «Утел» представлені лише в окремих видах спорту.

Гонщик на капоті з шампанським — ефектний носій реклами

— Скільки коштуватиме мінімальна реклама на автоносії?

— Ми почнемо розмовляти з людиною, якщо вона захоче сьогодні витратити навіть сто доларів. Бо нині це може бути дегустаційна сума, яка пізніше спричинить більший фінансовий апетит. А вклавши, скажімо, $200 тисяч, замовник отримає семимісячний пакет реклами в п’яти–шести друкованих загальноукраїнських виданнях, на кількох теле- та радіоканалах.

— Яка ефективність автоспортивної реклами?

— Ви знаєте, що робить чоловік, який заробив свою першу тисячу доларів? Купує авто. А хто найбільше бере автографів у автогонщиків? Жінки. Ми завоюємо обидві аудиторії. Хоча половина з наших автогонщиків потім лежать під автомобілем жінки, якій вчора давали автограф, і крутять гайки. Але в піковий момент, коли він у комбінезоні на капоті авта розливає шампанське, автогонщик — кумир, носій реклами.

В Укртатнафті я водночас був директором польського представництва і виступав під їхніми кольорами

— За формою національний чемпіонат з авторалі планується як акціонерне товариство. Хто стане його засновниками?

— Це можуть бути фірми, банки, рекламні агенції, ЗМІ, західні структури. А відсоткова частка акціонерів залежатиме від їхнього інтелектуального чи матеріального внеску.

— Де ви — автогонщик, людина від керма, пройшли школу бізнесових віражів?

— Я вихованець інтернату. Звик давати собі раду і завжди був лідером. За гороскопом — Лев. У школі в п’ятому класі, на олімпіаді, розв’язував задачі, з якими не могли впоратися восьмикласники. Тобто з логічним мисленням у мене все нормально. Однак у прикладах завжди робив помилки, твори писав з одиницями за граматику — пропускав по півречення, бо ручка не встигала за ходом думок. Навіть в автоспорт я потрапив тому, що відчув, сидячи з правого боку від водія та аналізуючи його реакцію, що я реагую на нестандартні ситуації набагато швидше. З’явилося бажання самовиразитися.

Я першим в Україні 1991 року взяв в оренду спортивний автомобіль, першим створив мале підприємство «Автотехспорт», організував професійну команду при Кременчуцькому нафтопереробному заводі. Пройшов усі етапи створення автомобільної федерації України.

— Невже на вашому шляху до зірок не було тернів?

— П’ять років я носився по Києву зі своїми рекламними пропозиціями. Але кому вони були потрібні 1994 року? І лише на Кременчуцькому нафтопереробному заводі тодішній гендиректор Володимир Матицин, повіривши в рекламну перспективу автоспорту, дав мені $110 тисяч на авто. Я чесно їх відпрацював: 1995 року став чемпіоном України. Сьогодні я працюю разом з NATO — чи не єдиною в Києві рекламною агенцією, де повірили в українське ралі.

— Працюючи директором представництва Укртатнафти, ким ви були більше: бізнесменом чи спортсменом?

— Я займався і одним, і іншим. Виступав під фірмовими кольорами Укртатнафти і робив маркетинг розвитку нафтового бізнесу в країні, шляхом якої ми йдемо, інтегруючись у Європу.

Заступник президента «ЛУКОЙЛ-Україна» — штурман екіпажу «Маккофі»

— Чи є сьогодні в Україні підприємства, підприємці, які утримують ралійні чи кільцеві команди?

— Є команда «Маккофі». У неї за цей рік вкладено найбільший бюджет. Тільки авто коштує понад сто тисяч євро. Штурман цього екіпажу, який став чемпіоном України, Леонід Косянчук — один з перших заступників президента «ЛУКОЙЛ-Україна». Нафтова компанія також частково фінансує екіпаж. Але вона могла б собі дозволити утримання фірмової команди. До речі, для підприємців, які заробили трохи грошей і намагаються компенсувати те, що недобрали в молоді роки — хочуть самі їздити, літати, ми плануємо створити окремий кубок.

— Який сенс директорові нафтопереробного заводу чи іншого підприємства викидати гроші в дорогу вихлопну трубу спортивного автомобіля?

— Що вище в бізнесовій ієрархії стоїть підприємець, то кращий у нього костюм, дорожчий годинник та інші промовисті аксесуари успішної ділової людини. Для нафтопереробного заводу ралійна чи кільцева команда — це як годинник престижної фірми на руці гендиректора.

— Скільки коштує фінансування автоекіпажу?

— У команду (один автомобіль), яка може гарантовано здобути чемпіонський титул в Україні, мінімально треба вкласти $200 тисяч. Але в нашому світі, як довів Ейнштейн, все відносне. Тож за річний бюджет футбольної команди-середнячка можна забезпечити проведення всього чемпіонату України.

— Автоспорт — річ недешева. Якщо не секрет, скільки коштує ваш теперішній спортивний автомобіль?

— Мій Ford Escort WRC коштує $200 тисяч (ресурс двигуна — 500 км швидкісних відрізків, тобто 2–3 гонки). А, приміром, ремонт двигуна коштує $18 тис., нова коробка передач — $30 тис., зчеплення — $5 тис., літр бензину — $5.

— Чи ви особисто сідатимете за кермо, розкручуючи цей продукт?

— Якщо в нашому АТ усе «їхатиме» добре і знайдуться люди, готові забезпечити мене бюджетом не менше як на три роки, це можливо. Бо роз’їхатися, набрати форму непросто. А взяти гроші, від’їздити рік і сказати, що більше не буду — це неповага до інвестора. Тоді нехай краще молодь сідає за кермо. Наприклад, мій 21-річний син, який уже виступає в чемпіонатах України. А я розкручуватиму наш продукт, який має великий запас ходу. Недавно власник світового ралі Річардс отримав на 100 років уперед право на всю рекламу на чемпіонаті світу.

— Може, я розмовляю з майбутнім українським Річардсом?

— Чом би й ні. Я ніколи не скаржився на брак здорових спортивних амбіцій.

Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК

---

Досьє

Василь Ростоцький, п’ятиразовий чемпіон України з авторалі (1995, 1997, 1998, 1999, 2000), отримав 14 перемог в абсолютному заліку на етапах чемпіонатів України. Не раз стартував на етапах чемпіонату Європи з авторалі. Виступав на автомобілях Lancia Delta Integrale, Mitsubishi Galant VR4, Mitsubishi Lancer Evo IV, Ford Escort WRC. 1995 року створив першу в Україні професійну ралійну команду «Укртатнафта ралі тім» (Україна). У побуті їздить на Mitsubishi Lancer Evo IV.

Має власний бізнес — поліграфію та сервіс дизельної і паливної апаратури. Хобі — ігрові види спорту: волейбол, футбол, велоспорт. Дружина Олена — берегиня домашнього вогнища. Донька Людмила має вищу банківську освіту, переймає батьківський бізнес у Львові. Син Юрій — аспірант Львівського інституту фізкультури, штурман, дворазовий чемпіон України з авторалі.