Оптимізація з відстрочкою

З 1 січня наберуть чинності нові правила оподаткування прибутку, але головні новації стануть чинними тільки за рік

Напередоднi нового року законодавці спростили порядок адміністрування податку на прибуток, розширили перелік витрат, які підприємства зможуть включати до складу валових, змінили норми амортизації і навіть знизили ставку цього обов’язкового платежу. І попри те, що частину новацій відстрочено на рік, підприємствам слід уже зараз переглянути свої методи оптимізації господарської діяльності та навчитися користуватися новими можливостями, які відкриються перед ними завдяки фіскальним новаціям.

Цього року підприємствам ще доведеться сплатити авансом податок за січень, а потім за жовтень і листопад. Зроблено це для того, щоб для бюджету став менш болісним передбачений законом перехід підприємств від щомісячної сплати податку у вигляді авансових платежів на щоквартальну.

Компромісу було досягнено і щодо перенесення збитків: для збитків, задекларованих до набрання чинності законом, застосовуватимуть окремий облік і окремий термін погашення — три роки з моменту їх появи. Суму, що залишилася після цього терміну, вже не можна перенести на наступні податкові періоди.

Крім того, норми закону, які встановлюють нові ставки амортизаційних відрахувань для основних фондів 2 і 3 груп, знижують до 25% ставку податку на прибуток і дають можливість відносити 100% витрат на забезпечення основної діяльності об’єктів соціальної сфери до валових витрат, почнуть діяти тільки 2004 року. Тож повністю змінити податкове планування з урахуванням нового закону підприємства зможуть тільки за рік. Проте експерти радять уважно ознайомитися з новаціями, щоб вчасно і правильно скоригувати нинішні схеми податкової оптимізації.

Нові можливості

Власники підприємств сподівалися на суттєве зниження ставки податку на прибуток. На жаль, цього не сталося. Замість цього парламент суттєво збільшив норми амортизації.

Якщо нині для різних груп основних фондів максимальна ставка становить від 1,25 до 6,25%, то з наступного року підприємства вже зможуть застосовувати ставки від 2 до 15%.

Як показує міжнародний досвід, фіскальний ефект від зниження податку на прибуток і збільшення норм амортизації практично однаковий. Член Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Терьохін пояснив позицію законодавців так: «Якщо при зниженні податку однаково виграють усі підприємства, то під час збільшення норм амортизації — тільки ті, хто збільшує основні фонди, розгортає виробництво, створює нові робочі місця. Адже що більше підприємство робить амортизаційних відрахувань, то менша сума оподаткованого прибутку. Таким чином держава заохочує суб’єктів господарювання до капіталізації прибутку від інвестиції, стимулює придбання корпоративних прав».

Законодавці розширили і саму можливість залучення інвестицій. Керуючий директор, партнер консалтингової фірми Emergex Business Solutions Олена Вольська каже: «З погляду законодавства офіційний статус нарешті отримали всі фінансові кредити, що їх надають іноземні уряди і міжнародні фінансові організації. Це спрощує процедуру оформлення таких кредитів, вносить чiткiсть у порядок податкового обліку залучених коштів і відсотків за ними, що врешті відкриє для багатьох підприємств додаткові джерела фінансування».

Ще одним компенсатором залишеної високої ставки податку аналітики вважають надану компаніям можливість зменшувати оподатковуваний прибуток за рахунок збільшення валових витрат за деякими статтями.

Зокрема, з оподатковуваного прибутку виключено суми збільшення вартості основних фондів внаслідок індексації; вдвічі зріс процент витрат на поліпшення основних фондів, які можна включати до валових.

Нарешті підприємствам дозволено включати до валових 50% витрат на оренду автотранспорту і ПММ.

Ще один плюс: скориговані правила адміністрування податку на прибуток дадуть змогу підприємствам ефективніше керувати грошовими потоками. Денис Тіньков, юрист адвокатської компанії «Моор і Кросондович»: «Сьогодні податківці доволі часто відмовляють експортерам у відшкодуванні ПДВ на підставі некоректно визначеної ними вартості контракту. Ця можливість існує тому, що в теперішній редакції закону нечітко прописано поняття «звичайна ціна». А тепер профільний закон містить конкретні механізми визначення звичайної ціни. А отже, отримати бюджетне відшкодування буде простіше. Крім того, закон ліквідує дискримінаційні правила оподаткування бартерних операцій. Тож підприємство тепер може саме вибирати інструменти роботи з контрагентом».

Майбутні прикрощі

Проте в закон додано чималу ложку дьогтю. Почнемо з того, що ДПАУ вдалося пролобіювати норму, вiдповiдно до якої операцiї зi внесення основних фондiв є купiвлею-продажем. Олена Сапожкова, партнер ЮФ «С. К. О. Форум»: «Якщо раніше законодавча колізія давала змогу амбітним (у гарному значенні цього слова) власникам не сплачувати податок зі згаданих операцій, доводячи в суді, що внесення основних фондів є прямою фінансовою інвестицією і не впливає на формування прибутків або витрат платника податків, то тепер податок однозначно доведеться сплачувати».

Аналогічна ситуація з податком на дивіденди — його тепер сплачуватимуть також власники СПД, які не є платниками податку на прибуток. Донедавна власники підприємств, які працюють за спрощеною системою оподаткування, могли ефективно оптимізувати оподаткування зарплат. Адже здебiльшого власники таких підприємств одночасно були і їх співробітниками. Зарплату оформлювали як виплату дивідендів, яка не оподатковувалася податком на прибуток, оскільки цей обов’язковий платіж входив до складу єдиного податку, що його сплачує підприємство. Зараз ця схема не спрацьовуватиме.

Відтепер підприємства повинні відповідальніше ставитися до вибору партнерів, оскільки закон посилює облік безнадійної заборгованості. Антоніна Копил, помічник адвоката адвокатської фірми «Паритет»: «Нова редакція закону передбачає кілька новацій.

Перша: заборгованість, термін позовної давності за якою закінчиться після набрання чинності нової редакції закону, кредитор не може відшкодувати за рахунок страхових резервів і віднести до валових витрат, що призведе до збільшення податкових зобов’язань підприємства.

Друга: кредитор може збільшувати валові витрати на суму дебіторської заборгованості якщо її не визнано безнадійною. Однак, якщо таку заборгованість згодом не буде повернено, кредитор зобов’язаний збільшити валовий прибуток відповідного періоду на суму заборгованості, яку раніше він відніс до валових витрат.

Таким чином, санкції за порушення розрахункової дисципліни накладаються тільки на кредитора, який за наявності збитків через неповернення контрагентом боргу мусить ще й додатково сплатити суму податку на прибуток і пеню за невчасне погашення податкового зобов’язання за період, в якому робилися спроби вимагати суму заборгованості».

Утім, як стверджують аналітики, деяких можливих прикрощів, підготованих законом, можна буде уникнути, правильно побудувавши договірні відносини з контрагентом. Олександр Коломійчук, аудитор АФ «Веданта-аудит»: «Відповідно до нової редакції закону, передання майна в оренду підпадає під операцію фінансового лізингу.

Однак Закон «Про оподаткування прибутку підприємств» і Закон «Про лізинг» неоднаково трактують ці поняття, що може призвести до конфліктів підприємств і контролюючих органів. Тому в орендному договорі краще окремо прописати, що майно передається в оперативний лізинг — закон дозволяє оформляти операцію таким чином. А правила здійснення оперативного лізингу в законі прописано коректніше».

Збиткові цінності

Компаніям, що закінчили квартал зі збитками, пiсля набрання чинностi нового закону надано право при оподаткуванні зменшувати на цю суму прибуток подальших кварталів до повного погашення збитків, що колись виникли. Аналітики зазначають, що тепер ще рентабельнішою стає схема мінімізації сплати податку на прибуток з використанням збиткової оболонки.

Ернест Грамацький, президент адвокатської фірми «Грамацький і партнери»: «Можливість переносити збитки, яку дає закон, використовується при структуруванні грошових потоків усередині групи: на власну збиткову фірму в структурі холдингу переводиться суттєва частина прибуткового бізнесу, а отже, і прибутки всієї групи. Таким чином зменшується корпоративний податок на прибуток. Ця схема працює і зараз.

Однак чинне законодавство дозволяє перенести збитки на подальші квартали тільки протягом п’яти років. І після закінчення цього терміну компанія має вирішити проблему коматозної оболонки — або вкладати кошти в її розвиток, що не завжди виправдано, або продавати. Тепер схема працюватиме безперебійно».

Якщо ж підприємство збиткове настільки, що проти нього може бути ініційовано процедуру банкрутства, його власники зможуть вилучити з бізнесу кошти ще до погашення всієї наявної заборгованості.

Про те, як це можна зробити, розповідає Олена Сапожкова: «Закон ліквідує залежність дивідендів від наявності прибутку в підприємства. Тепер дивіденди — це частина прибутку, їх можна нараховувати і отримувати, в тому числі за збиткових результатів діяльності підприємства.

Припустімо, над підприємством нависла загроза банкрутства. Маючи таку інформацію, власники ухвалюють рiшення розподілити частину прибутку на дивіденди. Слід врахувати, що закон не лімітує розмір такої «частини прибутку». А якщо грошей на виплату встановленого розміру дивідендів не вистачає, їх можна виплатити і майном. У момент виплати дивідендів підприємство сплачує тільки 30% податку на дивіденди, не зменшуючи при цьому їхнього розміру, — і все. На розрахунки з кредиторами і сплату інших податків у підприємства після такої виплати просто може не залишитися коштів.

Таким чином, якщо раніше в разі банкрутства підприємства його власники отримували свої частки тільки після розрахунку з усіма кредиторами, то тепер вони можуть бути першими в черзі».

Крім усього іншого, для збиткових підприємств тепер буде знято проблему подання звітності.

Коментує Олена Вольська: «Якщо раніше податківці, виборюючи високі показники бюджетних надходжень, відмовлялися приймати у підприємств декларації з відображеними збитками, то тепер законодавчо заборонено відмовляти суб’єкту господарювання в прийнятті податкової декларації на тій підставі, що в ній зафіксовано негативне значення об’єкта оподаткування».

Олена ДОБРОНРАВОВА

---

Головні новації закону

Плюси

• знижено ставку податку і введено нові норми амортизації
• з урахуванням інтересів платників виписано поняття «звичайна ціна»
• дозволено включати до валових витрат 50% витрат на ПММ і 100% витрат на утримання об’єктів соціальної сфери
• чітко виписано основні терміни
• спрощено звітність
• виписано порядок оподаткування операцій з надання фінансової допомоги і продажу землі
• підприємства повинні сплачувати податок щоквартально

Мінуси

• норми, що зменшують фіскальний тиск на підприємства, запроваджуються з 2004 року
• податок на дивіденди повинні платити і суб’єкти, що не є платниками податку на прибуток
• не на користь кредиторів прописано порядок обліку дебіторської заборгованості