Пряма і явна загроза FATF

Можливе запровадження щодо України санкцій країн-членів FATF не призведе до підвищення вартості банківських послуг

Як уже повідомляли «Контракти», ухвалення закону про протидію легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, не вберегло Україну від появи рекомендацій FATF країнам — членам цієї організації запровадити щодо України санкції з огляду на недостатню боротьбу з відмиванням брудних грошей. «Контракти» спробували з’ясувати, як вітчизняні банки готуються до мінімізації наслідків запровадження санкцій.

Привид санкцій

«У новому українському законі є серйозні відхилення від міжнародних стандартів, — заявив виконавчий секретар FATF Патрік Мулетт. — Документ запроваджує таку систему протидії, яка взагалі не працюватиме, а тому FATF ухвалила застосувати контрзаходи (ми віддаємо перевагу термінові «контрзаходи», а не «санкції») щодо України». Хоча, за словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Віктора Капустіна, український закон нічим не гірший аналогічного документа, прийнятого в Росії, однак про жодні санкції FATF до наших північних сусідів не йдеться.

Мінфін США першим заявив про два можливі варіанти 120-денних санкцій щодо України з огляду на рекомендації FATF. Згідно з першим, американські фінансові інституції будуть зобов’язані ідентифіковувати й реєструвати справжніх або номінальних власників рахунків, за якими проводяться операції, якщо власник рахунку має адресу в Україні; $50 тис. і більше переказують з рахунку в США на рахунок у нашій країні (або навпаки).

Другий варіант зобов’язує фінансові інституції США ідентифікувати й реєструвати справжніх власників українських рахунків, що беруть участь в електронних фінансових трансакціях на суму $50 тис. і більше. На думку фінансистів, запровадження Америкою фінансових санкцій може спричинити блокування розрахунків за платіжними картками, які емітували українські банки. Банкіри зазначають, що схожа ситуація сталася з картками російських банків, коли в РФ вибухнула криза.

Навіть термінове (вже після запровадження санкцій) внесення Верховною Радою змін до закону про боротьбу з «брудними» грошима (від 24 грудня 2002 р.), які посилюють вимоги банків до ідентифікації клієнтів і включають норму про можливість передачі Департаментом фінмоніторингу інформації, що містить комерційну або банківську таємницю, іншим органам, не розчулили серця керівників американського Мінфіну. Посол США в Україні Карлос Паскуаль заявив, що зняти питання про санкції можна лише після внесення «антивідмивних» змін до банківського і кримінального законодавства.

Банкіри акцентують увагу на тому, що ухвалені поправки скасували заборону застосовувати фінансовий моніторинг у разі відсутності чітких доказів порушень і наявності неоднозначного трактування закону та підзаконних актів. «У результаті ми впритул наблизилися до зникнення такого поняття, як банківська таємниця», — прокоментував це положення один з банкірів.

Превентивні заходи

Навіть якщо запровадження санкцій пояснюється політичними причинами, то вітчизняним банкірам від цього зовсім не легше. І лякає їх не так можливе запитання західних партнерів на кшталт: «Звідки у ваших клієнтів такі кошти для здійснення платежів?», на яке вже є універсальна відповідь: «Отримано від операційної діяльності!», як можливе закриття коррахунків в іноземних банках.

Саме тому опитані «Контрактами» банкіри говорили про суттєве розширення кореспондентських рахунків у Росії та європейських країнах як про найпопулярніший «антисанкційний» захід. «Передусім ми неабияк розширили мережу кореспондентських рахунків НОСТРО в країнах стратегічних партнерів клієнтів нашого банку, а саме в Росії та Німеччині», — сказав «Контрактам» начальник відділу міжнародних розрахунків і корвідносин КБ «БІГ-Енергія» Дмитро Чир’єв.

У найвигіднішому становищі в цій ситуації виявляються дочірні банківські установи, скажімо, російськi банки. У них-бо проблем з розширенням мережі коррахунків (поготів у РФ) уже точно не виникне. «Якщо банки-кореспонденти країн — членів FATF ухвалять закривати кореспондентські рахунки нашого банку, то ми зможемо працювати через ВАТ «Альфа-Банк» (Росія) абсолютно без втрат для наших клієнтів і у швидкості, i в ціні, і в якості», — впевнений начальник юридичного управління ЗАТ «Альфа-Банк» (Україна) Сергій Половко.

Клієнти банків побоюються, що санкції FATF призведуть до збільшення тарифів на банківські послуги. Самі ж банкіри стверджують, що ці побоювання безпідставні, і це саме той випадок, коли їм можна вірити. «Тарифи для банків на здійснення платежів можуть підвищитися в 2—3,5 разів, однак це не означає, що так само підвищаться тарифи для клієнтів», — вважає Сергій Половко. Справді, за умов жорсткої конкуренції банкіри просто не можуть собі дозволити налякати підвищенням тарифів юросіб з великими обсягами трансакцій. «Незначне підвищення тарифів на проведення операцій резидентами України буде. Але за рахунок широкої мережі коррахунків ми спробуємо зробити все можливе, щоб мінімізувати і в міру можливості уникнути додаткових витрат наших клієнтів», — каже Дмитро Чир’єв.

А от з тим, що час проведення платежів у разі запровадження санкцій збільшиться, схоже, доведеться змиритися. Якщо коррахунки вітчизняних банків будуть переведені в так званий ручний режим, то для іноземних банків-кореспондентів це означатиме необхідність фізичного втручання (з метою отримання й обробки інформації про українського платника чи одержувача коштів) в традиційний стандартно автоматизований процес обробки платежів. Зазвичай, таке відбувалося у виняткових випадках з некоректно оформленими трансакціями.

На думку директора департаменту міжнародних розрахунків КБ «Фінанси і кредит» Катерини Доброскок, пильніше ставлення іноземних кореспондентів до платежів українських банків призведе до затримок у їх проведенні. Наскільки відчутних — залежить від конкретних закордонних банків-кореспондентів.

Найменшу тривогу у вітчизняних банкірів викликають можливі труднощі з відкриттям закордонних філій. «На сьогодні філій за кордоном українські банки не відкривають (філія ПриватБанку на Кіпрі — радше виняток з правил). Для нас це не є актуальним», — вважає голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін. Експерти зазначають, що на сьогодні відкриття закордонних філій до снаги лише двом-трьом українським банкам.

А загалом банкіри вважають, що запровадження санкцій навряд чи спричинить суттєве скорочення обсягів операцій українських клієнтів. «Жорстка ідентифікація клієнтів може спричинити зменшення трансакцій тіньових коштів, на інших банківських операціях це ніяк не позначиться», — каже Борис Тимонькін. Більшість фінансистів упевнені, що адаптація до запровадження санкцій може зайняти кілька тижнів. У цей період ділова активність знизиться, а потім знову повернеться на «досанкційний» рівень.

Не варто готуватися до гіршого?

Оптимістичний варіант розвитку подій передбачає, що вже в середині лютого на черговому засіданні цієї міжнародної організації буде взято до уваги ухвалу Верховної Ради щодо поправок до закону про протидію відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом (як того вимагала FATF). А це дасть змогу говорити про зняття санкцій щодо України. «Якщо ми ухвалили закон, який посилює заходи з боротьби проти відмивання «брудних» грошей, і цей документ підпише Президент, то жодних санкцій, я гадаю, не буде», — заявив голова правління НБУ Сергій Тігіпко. Головний банкір країни впевнений, що до дня засідання FATF у середині лютого санкції (навіть американські банки) не застосують, в іншому разі Нацбанк проведе переговори, які знімуть цю проблему з порядку денного.

Утім, превентивні заходи НБУ, як кажуть «про всяк випадок», все ж розробив, однак на час написання статті цей документ не було оприлюднено. Таку закритість у Нацбанку пояснили класичною сентенцією про необхідність переживати проблеми в порядку їх виникнення і запропонували фінансистам сподіватися на краще.

Наталія ШЕВЧЕНКО, Дмитро СТАХОВСЬКИЙ
Малюнок Ігоря ЛУК’ЯНЧЕНКА