Бувало й гірше

Уряд називає держбюджет-2003 реальним. Але довести це йому буде дуже важко

Такого блискавичного прийняття держбюджету Україна ще не знала: за три дні конституційна більшість прийняла чотири закони щодо збільшення оподаткування задля поповнення держскарбниці-2003, і власне, сам бюджет. Януковичу та Азарову можна тільки поаплодувати. Втім, чудес не буває. За такої швидкості законодавчого процесу обов’язково страждає його якість.

Хоча показники держбюджету-2003 насправді набагато реалістичніші за його попередника, уряду доведеться докласти надзусиль (у тому числі й за рахунок підприємців), щоб виконати прийнятий бюджет. Майже напевно не обійдеться без внесення змін до закону, перші з яких уже запропонував Леонід Кучма.

Голосування за бюджет довело, що у Верховній Раді знову утворилася ситуативна більшість

Питання наповнення державної скарбниці стало об’єднавчим для парламенту. Компроміс з цього питання не в останню чергу став можливий завдяки тому, що третина нардепів у Верховній Раді — підприємці. За бюджет не голосували лише комуністи. А ще напередодні голосування збулося те, що раніше можна було подекуди побачити хіба що в кулуарах чи в буфеті — готовність до компромісів. Більшість враз зрозуміла, що без них (компромісів) парламентська бездіяльність, а за нею і політична криза можуть затягтися, ймовiрно, надовго, аж до президентських виборів.

Конструктори парламентської «більшості» здатні мобілізувати своїх підлеглих на поодинокі звершення на кшталт призначення Тігіпка, але постійна жорстка конфронтація не приваблює депутатів-прагматиків і з «більшості», і з «меншості». Власне кажучи, після того, як «більшість» визнала, що комітети у «меншості» вона відібрала незаконно, і Верховна Рада юридично закріпила це визнання голосуванням, знову можна говорити хіба що про ситуативну більшість. І експресію Леоніда Кравчука, який звинуватив «азарівську» фракцію «Європейський вибір» у зраді під час згаданого голосування, можна пояснити як боротьбу членів пропрезидентської коаліції за президентську прихильність.

Офіційні 237 голосів «більшості» надзвичайно нелегко конвертувати в потрібні для результативного голосування 226. Хто хворіє, хто перейшов на роботу в уряд, хто у відрядженні, хто просто вийшов покурити, а картку не віддав. І, зрештою, приватні інтереси Президента не завжди можуть збігатися з інтересами пропрезидентських депутатів. Для прикладу можна згадати законопроект Бориса Беспалого й Володимира Бондаренка про скасування плати за вхідні дзвінки, який голосувався 28 листопада, в розпал «більшовицько-меншовицького» протистояння. Його підтримала не просто більшість, а конституційна більшість депутатів — 345 голосів, хоча Президент чітко висловив своє неприйняття подібних змін на ринку телекомунікацій.

Відзначимо також, що ми вперше побачили співпрацю нового уряду і бюджетного комітету Верховної Ради. Віктор Янукович, вочевидь дослухавшись до застережень Петра Порошенка про наміри конструкторів «більшості» провести незручний для роботи уряду бюджет, провів передноворічні дні в основному «під куполом», а не у своєму кабінеті в Будинку уряду.

Напружений, але реальний

Саме так характеризують прийнятий держбюджет прем’єр-міністр Віктор Янукович і перший віце-прем’єр Микола Азаров. Їм є з чим порівнювати — за попередніми даними, загальний фонд держбюджету-2002 (гроші загального призначення на відміну від спецфонду) недовиконано за доходами на 2,4 млрд грн з урахуванням профіциту на кінець року в розмірі понад 1 млрд грн замість запланованого дефіциту 4,3 млрд грн. Отож можна прикинути розмір недовиконання видаткової частини — 7,7 млрд грн (!).

На перших нарадах прем’єр і його перший заступник назвали головне завдання щодо держбюджету-2003 — зібрати в нього на 6–6,3 млрд грн більше доходів, аніж у бюджет минулого року. Приріст становить близько 14,5%. Чималу частину його (понад 10%) уряд планує отримати за рахунок інфляційних процесів і збільшення реального валового внутрішнього продукту. Микола Азаров особливо зазначив, що одним із головних факторів поганого виконання держбюджету-2002 стали небагато нижчі за прогнозовані макроекономічні параметри: інфляція замість 9% була нульовою, середній курс гривні до долара замість 5,6 становив 5,3, валовий внутрішній продукт становив меншу суму, ніж прогнозували. Після критики Президента щодо завищеного курсу гривні та занизьких темпів зростання цін можна очікувати, що новий уряд виконає свій макроекономічний прогноз.

Решту додаткових доходів (близько 2 млрд грн) уряд і Верховна Рада запланували отримати завдяки збільшенню податкових надходжень, а також нових оригінальних джерел, реальність яких під великим сумнівом. Наприклад, у держбюджеті-2003 передбачено 700 млн грн прибутку від Нацбанку, тоді як його баланс, затверджений Радою банку, безприбутковий. Малореальними видаються також доходи в розмірі 400 млн грн у вигляді відрахованої держпідприємствами частини свого прибутку, а також надходжень від дивідендів на 310 млн грн. Нагадаємо, що за 11 місяців минулого року бюджет отримав 98 млн грн дивідендів за планом 439 млн грн. До речі, на нереальність цих статей вказав депутатам Президент, коли підписував держбюджет. Він назвав їх загрозою стабільності грошово-кредитної системи.

Щодо видатків, то, за нашими розрахунками, вони повинні збільшитися порівняно з реальними видатками держбюджету-2002 майже на 10 млрд грн (22,8%). Уряд наголошує, що видатки соціального спрямування збільшено на 4,3 млрд грн і становлять 53,6% усіх видатків. Для цього треба нарешті відновити приватизацію та отримати заплановані від неї 2,15 млрд грн — наприклад, продати «Укрнафту» або обленерго. Вкрай важливим для реальності видатків є також виконання збільшеного у 1,7 разу проти минулого року плану запозичень загальним обсягом 8,5 млрд грн (серед яких $1,22 млрд — на зовнішньому ринку). Це головна умова уникнення вимушеного профіциту, коли доходи бюджету йдуть не на видатки, а на погашення зовнішнього боргу.

Ще один шлях до виконання видаткової частини бюджету — їхня економія. Микола Азаров вже доручив головним розпорядникам коштів держбюджету забезпечити економію бюджетних асигнувань у першому кварталі в обсязі щонайменше 10%. Одночасно перевищення надходжень до спеціального фонду держбюджету буде спрямовано на погашення кредиторської заборгованості минулого року.

Робота над помилками

Нарешті бюджет можна поліпшити за рахунок внесення змін до нього. Перші з них вже запропонував Президент. У своєму листі до Верховної Ради він зауважив, що бюджет вкотре прийнято на «застарілій і надмірно обтяжливій для економіки» податковій базі.

На думку Президента, закон про Державний бюджет містить положення, які не тільки погіршують існуючі умови стягнення ПДВ, а й запроваджують додаткові пільги з цього податку. Зокрема він піддав критиці застосування нульової ставки ПДВ щодо операцій ввезення та продажу газу безпосередньо споживачам, крім бюджетних організацій та населення, використання векселів для оплати ПДВ з операцій продажу газу, а також для оплати ПДВ з імпорту товарів, якщо бюджет має заборгованість перед платником щодо відшкодування ПДВ за минулі періоди.

Незадоволений Президент і передбаченими бюджетом міжбюджетними розрахунками i звернув увагу на порушення формалізованих підходів у визначенні обсягів фіскальних вилучень і субвенцій щодо окремих регіонів, що призводить до заниження відповідальності органів місцевої влади за мобілізацію необхідних фінансових ресурсів і реанімації «ручного» управління бюджетним процесом.

Нарешті Леонід Кучма, який водночас з бюджетом підписав закон про збільшення розміру мінімальної заробітної плати з другого півріччя до 237 грн на місяць, зауважив, що це вимагає додатково близько 3 млрд грн бюджетних коштів, наразі відсутніх у бюджеті.

У листі також визнано, що «суттєво скорочується, проти бюджету 2002 року, і без того недостатнє фінансування охорони здоров’я, соціального захисту й соціального забезпечення населення, а також витрати на утримання і транспортне обслуговування працівників органів внутрішніх справ, що особливо контрастує із збереженням на рівні 2002 року видатків на обслуговування Верховної Ради України».

Дмитро КОШОВИЙ, Павло СОЛОДЬКО

---

Держбюджет. Основні показники

---

Уточнення

У передноворічному числі «Контрактів» (№ 52) у статті «Повний переділ» кандидата на голову бюджетного комітету від більшості Миколу Солошенка названо вихідцем з близької до СДПУ(О) групи «Народовладдя». Насправді екс-голова правління ВАТ «Новомосковський трубний завод» є членом іншої групи з «народною» назвою — «Народний вибір» (так званої «луганської»). «Контракти» перепрошують шановних Миколу Солошенка та своїх читачів за цю неточність. Водночас редакція наголошує, що ця похибка не вплинула на суть матеріалу.