«Основний принцип управління компанією — демократичний централізм»

«Контракти» розмовляють з Ігорем Литовченком, кращим топ-менеджером 2002 року, президентом компанії «Київстар Дж.Ес.Ем.», яка недавно відсвяткувала п’ятиріччя своєї діяльності

Компанія «Київстар Дж.Ес.Ем.» вражає стрімким розвитком свого бізнесу. Нині стільникова мережа оператора мобільного зв’язку розгорнута в усіх обласних центрах і більш як у 260 містах України, покриває територію, на якій проживає 60% населення країни (близько 30 млн осіб). Площа радіопокриття мережі становить понад 250 тис. кв. км (42% території України). Абоненти компанії можуть користуватися послугами міжнародного роумінгу у 84 країнах світу на п’яти континентах земної кулі. «Київстар Дж.Ес.Ем.» є однією з найкапіталізованіших компаній в Україні, що має найбільший виплачений статутний фонд серед вітчизняних телекомунікаційних компаній у розмірі $116 млн.

За підсумками 2001 року компанія посіла третє місце в рейтингу «ТОП 100» серед українських підприємств за такими показниками, як дохід, прибуток, процент зростання доходів. Торік «Київстар» стала першою українською компанією, яка вдало розмістила власні облігації на європейських ринках. Про перспективи ринку зв’язку й технологію успіху компанії «Контракти» розпитували в її президента Ігоря Литовченка.

---

Досьє

Ігор Литовченко народився 1966 року в Донецьку. 1990 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка. З 1991 року — директор Господарської асоціації дитячого фонду. З 1996 — президент компанії «Київстар Дж.Ес.Ем.». 1998 року обраний членом-кореспондентом Академії зв’язку України. 2001 року закінчив Українську державну академію зв’язку ім. Попова. З січня 2001 — академік Міжнародної академії інформатизації.

Член Ради підприємців при Кабміні. 2002 року посів друге місце в рейтингу «Кращі топ-менеджери України», визнаний кращим топ-менеджером 2002 року в рейтингу підприємств зв’язку, проведеному «Українською інвестиційною газетою» в рамках рейтингу «ТОП-100. Кращі менеджери України», увійшов до десятки кращих топ-менеджерів країни за рейтингом журналу «Компаньон».

---

— Безумовно, ринок стабільний і перспективний. Процес проникнення на ринок триває, обсяг абонентів нині становить 8% загальної кількості населення. Проти інших країн це дуже мало. Наприклад, у Норвегії, Фінляндії користувачами мобільного зв’язку є понад 80% населення. А в Японії кількість абонентів взагалі більша... за населення країни. Незначний процент проникнення можна пояснити, по-перше, тим, що в Україні мобільний зв’язок з’явився достатньо пізно, ну і звичайно ж, рівнем економіки, який наразі не дає змоги більшості українців користуватися мобільним зв’язком.

Наші послуги сьогодні конкурентоспроможні за вартістю з європейськими. Деякі навіть дешевші. Але потенційний абонент все одно не може дозволити собі їх купити. Хоча певні зрушення відбуваються. Оператори роблять усе можливе, щоб залучити якомога більше користувачів. З одного боку, здешевлюють вартість послуг, а з іншого — ми спостерігаємо зростання тарифів на фіксований зв’язок. Буквально кілька місяців тому Укртелеком підвищив вартість внутрішніх дзвінків, знизивши міжнародні.

Але щоб досягти європейського співвідношення тарифів на мобільний і фіксований зв’язок, Укртелекому потрібно підняти ціну, а операторам — знизити. Однак увесь цей процес повинен регулювати ринок.

— Майже місяць тому Президент наклав вето на зміни до Закону «Про зв’язок», які так сполошили операторів. Утім, деякі фахівці припускають, що депутати мають шанси подолати вето. І тоді стаття про безплатні вхідні дзвінки стане обов’язковою для виконання. Як це вплине на роботу операторів ринку, «Київстар» зокрема?

— Я не маю нічого проти цього закону, за одним винятком — він не своєчасний. Абсолютно нормальна логіка в тому, що абонент не хоче платити за дзвінок, який він не замовляв. У Європі є приклади, коли оператори надають вхідні дзвінкі безплатно. До речі якщо ви хочете мати безплатні вхідні дзвінки, будь-ласка — у кожного з українських операторів і зараз є відповідні пакети, в «Київстарі» зокрема. Однак говорити про загальне запровадження цієї норми передчасно. Слід врахувати українські особливості ринку. Потрібен час для того, щоб вивчити навантаження на мережі, правильно його розрахувати. На мою думку, це займе десь років півтора. Передусім мережа Укртелекому технічно не готова перебудувати маршрутизацію дзвінків, оскільки понад 70% АТС аналогові, що не дає можливості обчислювати вартість ефірного часу.

Тільки якщо абонент набирає 8 і код оператора, Укртелеком розрізняє, якому оператору слід платити гроші. Тож, якщо закон набере чинності за таких умов, оператори змушені будуть відмовитися від майже 500 тисяч прямих мобільних номерів (тільки в «Київстару» таких 200 тисяч), всі почнуть набирати 8. Відтак канал з’єднання виходу на мережу операторів просто не впорається з навантаженням.

Вирішення цієї проблеми залежатиме не від операторів, а від технічних можливостей Укртелекому. А оператори замість розширення покриття, модернізації мереж змушені будуть витрачати гроші на мінімізацію збитків. Держава недоотримає сотні мільйонів гривень. Ну, не можна розчерком пера змінити технологічний процес. Безплатні вхідні дзвінки будуть, це можливо, але не сьогодні.

— Чи буде розширено присутність іноземного капіталу на українському ринку мобільного зв’язку?

— Зараз західні оператори, вклавши шалені гроші в розвиток зв’язку третього покоління, мають великі проблеми. Вони займаються зв’язком третього покоління, бо, вичерпавши абонентський резерв, змушені вигадувати нові послуги. Але... не пішло, постачальники підвели з терміналами третього покоління, яких досі просто немає. А гроші вкладено. Тому східноєвропейський ринок, маю на увазі ринок СНД, для них надзвичайно привабливий, позаяк не підпадає під вплив зв’язку третього покоління, має малу пенетрацію (відсоток проникнення на ринок), великий потенціал розвитку зв’язку ще стандартів GSM900/1800. На західних ринках цінні папери російських компанії мобільного зв’язку, «Київстару» торгуються вище за номінал. Це означає, що на них є попит.

— Водночас в Україні вже кілька років говорять про можливості впровадження зв’язку третього покоління. Зокрема, недавно голова правління Укртелекому повідомив про наміри своєї компанії наступного року отримати ліцензію на 3G і заявити про себе вже як про мобільного оператора.

— Не згоден із заявами голови Укртелекому з кількох причин. По-перше, у відкритому тендері на отримання ліцензії на зв’язок третього покоління мають брати участь усі компаній, які в цьому зацікавлені. По-друге, якщо створюється комісія з розробки того чи іншого напряму діяльності, до цього процесу мусять бути залучені абсолютно всі компанії, які нині працюють на ринку. Це стосується і зв’язку третього покоління.

«Київстар» чомусь не залучають. Водночас на виставці «Інформатика та зв’язок-2002» ми єдині, хто продемонстрував роботу фрагменту мережі мобільного зв’язку третього покоління. На ринку повинні бути рівні умови для всіх операторів. Сьогодні понад 1 млн 800 тис. населення є абонентами «Київстару», ми є провідним оператором. Якщо ми спільними зусиллями з іншими операторами — не має значення, буде це Укртелеком, UMC чи хтось інший — розвиватимемо третє покоління зв’язку, в будь-якому разі робитимемо це не для себе, а для того, щоб Україна стала повноцінною європейською державою.

Щоб наші абоненти могли користуватися такими самими послугами, що й абоненти на Заході. Сьогодні «Київстар» у Києвi надає принципово нові послуги GPRS, MMS. Поки що в тестовому режимі. Але ми готові розвивати їх в усій Україні. Питання в законодавчій базі — за нинішнього чинного законодавства про зв’язок і тих змін, які пропонують у нього внести, ми не зможемо інвестувати гроші в розвиток зв’язку і нових послуг.

— Чи варто чекати від GPRS, MMS комерційного успіху в Україні?

— Думаю, це більше робота на перспективу. MMS — іграшка для дорослих. Вочевидь, на першому етапі впровадження цієї послуги вона не буде масовою. А GPRS — проміжний етап до зв’язку третього покоління. Ми невдовзi будемо його впроваджувати на комерцiйнiй основi.

— Як розвивається ситуація з наданням Антимонопольним комітетом дозволу «Альфа-груп» на викуп акцій «Київстару» в компанії «Сторм»?

— Антимонопольний комітет доволі скрупульозно вивчає цю оборудку. Згідно з українським законодавством, якщо у вас понад 35% ринку, ви вже монополіст. Сьогодні 98% українського ринку мобільного зв’язку належить «Київстар» та UMC. І будь-яка оборудка, яка відбувається всередині зі збільшенням частки одного чи другого, підпадає під жорсткий контроль АМК. Один із наших співзасновників має намір отримати дозвіл на придбання цих 7,7%. Однак йдеться не про можливу зміну основного гравця на ринку, а про частку опосередкованого акціонера «Київстару». Є деякі непорозуміння, втім, думаю, невдовзі вони будуть вирішені, і компанія «Сторм» отримає дозвіл на їх придбання.

— Розміщення єврооблігацій «Київстару» виявило, що компанія — одна з найбільш інвестиційно привабливих емітентів України. Утім, їх обсяги виявилися нижчими за плановані. Чому?

— Коли ви ставите перед собою план щодо залучення додаткових грошей, у вас є умови, на яких ви хочете їх залучити. Не факт, що ви залучите саме ті обсяги, які запланували. Наприклад, йдеться про $150—200 млн. Ви отримуєте заявки на суму $150 млн. Але серед охочих є такі, хто воліє придбати ваші облігації з дисконтом. Для того, щоб не продавати їх із дисконтом, ліпше зменшити суму коштів, запланованих до залучення, але основну суму частини ЦП все ж продати з бажаною для компанії-емітента дохідністю. Звичайно, на рейтинг наших єврооблігацій вплинули політична ситуація в країні, скандали навколо «Кольчуг», ініціація закону про безплатні вхідні дзвінки. Але я можу сказати, що ми абсолютно задоволені розміщенням облігацій. У майбутньому плануємо нові випуски — і в Україні, і за її межами. Як я вже відзначав, інвестори дуже зацікавлені в нашому ринку.

— Яке зараз співвідношення рівня дохідності та кількості абонентів у компанії «Київстар»?

— Що більше у вас абонентів, то нижчим стає отриманий прибуток від одного абонента. Це норма. З початком діяльності прибуток на одного абонента в «Київстарі» був приблизно $100. Нині це близько $14. Те, що нам намагаються приписати 300—500% прибутку — такі цифри я чув у виступах деяких депутатів — це абсурд. Про такі показники можна було говорити багато років тому, коли мобільний зв’язок в Україні тільки з’явився в стандарті NMT-450, підключення коштувало $5 тис, а вартість розмов була просто захмарною. Тепер дохідність невелика, рентабельність — у рамках, заданих нашими акціонерами. В будь-якому разі ми задоволені результатами, з якими увійшли в новий рік.

— Які основні принципи управління у вашій компанії?

— Мабуть, це можна назвати принципом демократичного централізму. Все вирішується на демократичній основі шляхом співбесід, переконання, переговорів. Топ-менеджмент — це дуже професійна команда. У нас три директори-норвежці — з маркетингу, техніки і фінансів. Дуже тямущі фахівці, які до всього розуміють і нашу ментальність. У декого з них є вже досвід роботи в російських компаніях. Команда професійна, і всі рішення ми ухвалюємо колегіально. Проте якщо питання суперечливе, а я знаю, що моїх знань достатньо для прийняття відповідного рішення, то це вiдбувається в силовому порядку.

— Деякі ЗМІ вказують на те, що секрет успіху «Київстару» в пільгах, якими компанію обдарувала держава?

— Усі чомусь вважають, що «Київстар» — компанія, в якої за результатами перевірок можна знайти море недоплат у бюджет. За п’ять років ми заплатили $114 млн у державні бюджети різних рівнів. За дев’ять місяців цього року — $54 млн. Після того, як ми стали публічною компанією — випуск євробондів зобов’язує, — ми мусимо оприлюднювати всі наші фінансові показники: витрати, прибутки, зарплату працівників та ін. Ми стали надзвичайно відкритими. Відтак доволі легко перевірити, що ми ніколи не користувалися і не користуємося жодними пільгами. Якби ми із самого початку мали якісь пільги, як деякі компанії на ринку, які не платили ПДВ, мабуть, наші прибутки були б набагато більшими.

Розмову вела Олена НАГОРНА