Генпрокурор наразився на гнів пролетаріату

Суднобудівний завод «Ленінська кузня» та концерн «Орлан» успішно застосовують політичний страйк як спосіб захисту від тиску силових структур

Генеральний прокурор Святослав Піскун наприкінці минулого року оприлюднив інформацію про порушення кримінальних справ проти комерційних структур, пов’язаних з опозиційними політиками і промисловцями. Щоправда, спочатку він спробував уникнути відповіді, про які саме компанії та епізоди з їхньої діяльності йдеться. Однак досить швидко з’ясувалося, що під приціл ГПУ потрапили «Орлан-Беверіджиз» (складник концерну «Орлан», почесний президент якого — Євген Червоненко) та ВАТ «Завод «Ленінська кузня» (підконтрольний концерну «Укрпромінвест», почесний президент — Петро Порошенко). У відповідь колективи підприємств оголосили попереджувальні політичні страйки.

«Орлан»: без помітних успіхів і «людських втрат»

Наскільки відомо, «Орлану-Беверiджиз» (виробництво безалкогольних і слабоалкогольних напоїв) закидають спробу незаконного відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Ще в листопаді прес-група Служби безпеки України повідомила, що управління СБУ в Одеській області запобігло спробі ТОВ «Тетерів-Нафта» (Житомир) незаконно вилучити з держбюджету понад 19 млн грн.

Як стверджують у спецслужбі, ТОВ намагалося переправити на адресу якоїсь закордонної фірми вантаж вимірювальних приладів, завищивши його вартість майже в 1000 разів — до 95 млн грн. Слідчі СБУ перевірили й решту оборудок «Тетерів-Нафти» і нібито з’ясували, що колись ТОВ через аеропорт «Одеса» відправляло такий самий вантаж, завищивши його вартість до 133 млн грн, отримало підстави для повернення ПДВ у розмірі 22 млн грн. А головне, що в цій оборудці буцімто брав активну участь «Орлан-Беверіджиз». Проте в який спосіб, наразі невідомо.

Концерн, виснажений затяжною війною з податковими органами, відреагував болісно. 19 грудня «Орлан» оголосив про початок попереджувального політичного страйку. Його перших результатів ще не помітно, але й тиск ГПУ наразі не є надто відвертим. Принаймні, як сказано в заяві концерну, розповсюдженій у мас-медіа, «жодних слідчих дій та ревізій на підприємствах концерну «Орлан» Генеральною прокуратурою не проводиться».

«Ленінські ковалі» відбили в ГПУ свого генерального директора

Останні місяці суднобудівний завод «Ленінська кузня» так само потерпав від різноманітних перевірок (за участю КРУ, СБУ, ДПА та прокуратури), однак підприємство мужньо терпіло. Терпець урвався, коли пізно ввечері 20 грудня минулого року слідчі ГПУ заарештували гендиректора підприємства Петра Бліндаря. Уже вранці 23 грудня під стінами Генпрокуратури зібралося близько півтисячі працівників «Ленінської кузні» з вимогою звільнити директора і «припинити політичний терор». Святославові Піскуну довелося вийти до пікетників особисто і запевнити, що проблему буде вирішено. І вже за кілька годин Бліндареві замінили арешт на підписку про невиїзд.

З Головного управління військових прокуратур, де утримували 63-річного гендиректора, його забрала машина «швидкої». Того самого дня прес-служба ГПУ поширила заяву, що Петра Бліндаря підозрюють у зловживаннi службовим становищем, службовому пiдробленнi. Пiзнiше генпрокурор заявив, що Блiндаря також пiдозрюють у розкраданнi коштів та вiдмиваннi брудних грошей.

Звідки виникли ці підозри? Президент ВАТ «Завод «Ленінська кузня» Віктор Вансович переконаний, що проблеми в заводу почалися після конфлікту з партнером — держкомпанією «Укрспецекспорт». За словами народного депутата, почесного президента концерну «Укрпромінвест» Петра Порошенка (голова бюджетного комітету Верховної Ради), 1999 року заводу в рахунок оплати за будівництво корабля для ВМС уряд передав «кілька об’єктів». Назвати об’єкти Порошенко відмовився, пославшись на державну таємницю. Однак, судячи з реакції представників заводу на запитання «Контрактів», йдеться про кілька десантних кораблів типу «Зубр».

Пізніше «Ленінська кузня» уклала угоду з «Укрспецекспортом» на продаж цих об’єктів за 48 млн грн. «Укрспецекспорт» мав цілком розрахуватися із заводом до середини 2001 року, однак сплатив усього 26 млн грн. «Ленінська кузня» звернулася до суду і, врешті-решт, виграла процес. Суд визнав, що «Укрспецекспорт» винен підприємству 27 млн грн. Крапку в процесі поставив Вищий господарський суд саме 20 грудня (у день арешту Бліндаря).

За словами Вансовича, оприлюднення інформації про порушення кримінальної справи проти компанії поставило під загрозу кредитні лінії, надані «Ленінській кузні» низкою англійських банків. Президент ВАТ каже, що питання про відмову від кредитування ще не порушували, однак партнери вже почали знаходити причини, аби уникати спілкування з менеджментом заводу.

Андрій ЛАВРИК

---

Довідка

З середини 90-х років суднобудівельне підприємство «Ленінська кузня» належить до складу концерну «Укрпромінвест». Основні акціонери ВАТ «Завод «Ленінська кузня» — держава і колектив заводу. Основна продукція: риболовні траулери, бойові кораблі для ВМС, корпуси суховантажних суден і танкерів, збірні металеві конструкції для плаваючих морських платформ, морозильні апарати, котлові агрегати, інсенератори (устаткування для спалювання сміття). 2002 року в цехах «Ленінської кузні» освоєно великовузлове складання тракторів МТЗ-82. Станом на 2001 рік обсяг виробленої продукції становив 27,9 млн грн.