Президент проти українських «офшорів»

Минулого тижня Леонід Кучма пригрозив закрити вільні економічні зони, передусім в Донецькій і Волинській областях. Утім, далі погроз справа може й не піти

«Зона — згодний, вiльна — також, однак нiяк не економiчна», — так оцінив Леонід Кучма роботу українських спеціальних економічних зон під час зустрічі з працівниками Держмитслужби. Президент відверто наголосив, що у справі СЕЗів і територій пріоритетного розвитку, особливо розташованих у Донецькій і Волинській областях, «пора ставити крапку»: «М’ясо, яке у Європі не хочуть їсти і нам тягнуть, без податків і мита, совість в них є? Ви питали ці зони?... Їх взагалі треба ліквідувати...»

Експерти загалом відзначають «справедливість оцінки Президента», яку він дав українським зонам з пільговим режимом оподаткування, однак зазначають, що емоційний сплеск Кучми не випадково збігся із запровадженням санкцій FATF проти України. Мовляв, Президент спробував продемонструвати Заходу, що він є господарем у своєму домі і здатний приборкати економічний безлад.

Донецьк як мішень також обрано не випадково — Кучма намагається продемонструвати свою незалежність і від донецьких, і від Віктора Януковича зокрема. Тим паче, що за результатами діяльності українських СЕЗ Донецька — одна з найкращих, найбільше капіталовкладень припадає саме на неї. Сам Віктор Янукович, ще під час свого губернаторства, обіцяв судитися з усіма органами влади, які заважатимуть роботі СЕЗ.

Анатолій Гриценко, президент Центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова: «Щоб спеціальні економічні зони працювали ефективно, по-перше, треба, щоб їх було небагато, по-друге, аби перед ними були чітко сформульовані пріоритетні завдання. Наші СЕЗ або не працюють взагалі, або працюють у режимі сприяння ввезенню до України товарів, які спричинили негативний тиск на внутрішній ринок і послабили позиції вітчизняних виробників. Заява Кучми свідчить про те, що влада нарешті збагнула це і вирішила навести лад.

Але в цій заяві є і відчутний політичний підтекст. Президент критикував передусім СЕЗи Донеччини, себто регіону, який донедавна очолював нинішній прем’єр, і це говорить про те, що стосунки між Кучмою та Януковичем дуже непрості. Втім, я не думаю, що влада скоро почне ліквідовувати СЕЗ у Донецькій області. На думку багатьох експертів, фонд прийдешньої президентської виборчої компанії провладних структур формуватиметься з коштів, які обертаються якраз у СЕЗах. Тому навряд чи радикальний перегляд принципів функціонування СЕЗ відбудеться раніше 2004 року».

Українській владі неодноразово «діставалося» від МВФ і Світового банку за неефективність діяльності СЕЗ. І влада навіть намагалася реагувати: у серпні цього року Кабмін наклав мораторій на створення нових спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку до 2005 року. Нині в нашій державі існує 11 СЕЗ і 66 ТПР. Незалежні експерти постійно відзначали, що практично жодна із цих «пільгових» територій не виконує своєї головної функції — залучення іноземних інвестицій. Чимала частка СЕЗ, як, наприклад, «Інтерпорт Ковель», існує тільки «на папері».

Близько 70% інвестицій, залучених в українські економічні «заповідники», припадає на Донецький регіон. Представники донецької бізнес-еліти пояснюють це унікальною господарською інфраструктурою Донбасу. Натомість незалежні експерти наголошують, що іноземні інвестиції у СЕЗ і ТПР є не що інше, як добре «відмиті» на Кіпрі та інших офшорах українські гроші. Імпортні операції підприємств, зареєстрованих на території донецьких СЕЗ, також не раз піддавалися нищівній критиці: до 80% скандального імпорту американських курячих стегенець відбувається саме через ці зони.

Маркіян Дацишин, заступник директора Інституту реформ: «Близько половини українських СЕЗ і ТПР створено саме за указами самого Леоніда Кучми. Тепер він каже, треба ліквідувати неефективні СЕЗ і ТПР, тимчасом як у чинному законодавстві відсутні критерії оцінки ефективності спеціальних економічних зон. Тож ліквідація СЕЗ і ТПР відбуватиметься за наразі невідомими критеріями». На переконання експертів, для демонстрації рішучості своїх намірів влада може закрити «Інтерпорт «Ковель» або «Рені», себто ті зони, які досі не встигли залучити більш-менш значущу кількість інвестицій.

Наївно було б вважати, що ліквідують СЕЗ «Азов» або «Яворів», які мають досить непогані показники. Не варто також забувати, що, відповідно до чинного законодавства, в разі ліквідації СЕЗ підприємства, які працювали в цій зоні на пільгових умовах, ще на певний час зберігатимуть свої привілеї. «Якщо суб’єкт зони має інвестиційний проект вартістю 20 млн, — наголошує Дацишин, — і термін його реалізації 10 років, то він має право користуватися цими пільгами протягом всіх десяти років».

Дмитро КРАПИВЕНКО
Малюнок Ігоря ЛУК'ЯНЧЕНКА