Верховна Рада: нарешті законодавча?
На відкритті нової сесії депутати
вже вкотре пообіцяли прийняти Податковий кодекс і провести
податкову амністію... Президентові
Минулого вівторка після тритижневої перерви стартувала
третя сесія Верховної Ради четвертого скликання (кожне
скликання парламенту поділяється на дев’ять сесій).
Як завжди, нове засідання вже встигли назвати переломним,
вирішальним, «моментом істини» тощо. Як завжди, обіцяють
винести на розгляд (чому не прийняти? — Ред.) безліч
кодексів і законів.
Як завжди, нарікають на недолугу роботу більшості
й політизацію економічного процесу. «Контракти» ж,
як завжди перед початком сесії, знайомлять читачів
із тим, що собі напланували наші народні обранці.
Згідно з планом, на кожному пленарному засіданні депутати
розглядатимуть по 19 законопроектів. До липня цього
року Верховна Рада розгляне/прийме близько 800 законодавчих
актів (проектів законів, кодексів і постанов), з яких
чверть розглядатиметься повторно.
Кодексів на нову сесію винесено шість — Кримінально-процесуальний, Цивільно-процесуальний, Виправно-трудовий, Трудовий, Кодекс про етику суддів і, вкотре, найголовніший — Податковий. Саме він, за словами першого віце-спікера Геннадія Васильєва, — найголовніший для всіх народних депутатів. Багатостраждальний кодекс насправді таки можуть прийняти цього року, оскільки одна з його основних частин фактично вже прийнята у вигляді недавнього закону, яким вносилися зміни до закону про оподаткування прибутку підприємств. Нагадаємо, основні нові правила оподаткування наберуть чинності аж 2004 року. Ухвалення кодексу може статися і на третій, і на четвертій — осінній — сесії. Цілком можливо, що повториться історія з Митним кодексом, деякі норми якого почали діяти аж через півтора року після його прийняття — бюджет напередодні президентських виборів треба буде наповняти вчасно і сумлінно.
Мінімальну зарплату не збільшать. ПДВ не повернуть?
До речі, про бюджет. Не встигла друга сесія його прийняти, як третя сесія вирішила в ньому дещо змінити. Вже створено робочу групу з розгляду змін до Держбюджету-2003. Одним з перших її рішень стала констатація неможливості збільшити мінімальну заробітну плату з 1 липня цього року до обіцяних торік 237 грн, оскільки це потребує видатків з державної скарбниці на суму 6 млрд грн. Тому наразі мінімальну зарплату буде збільшено до 185 грн, а тарифну сітку переглянуто. Триватимуть баталії і довкола повернення ПДВ. У парламенті зареєстровано два законопроекти на цю тему: депутатський «Про державний борг» і урядовий «Про принципи управління державним боргом у 2002—2005 рр.». Згідно з депутатським варіантом, державний борг слід погашати насамперед, і якщо неповернений ПДВ вдасться внести в держборг... Однак напередодні президентських виборів виконавча влада навряд чи піде на такий крок.
Крім бюджетних питань, роботи вистачає і решті «економічних»
комітетів Верховної Ради. Комітет з питань фінансів
і банківської діяльності подав на розгляд парламенту
64 законопроекти, серед яких — крім усе того ж найпріоритетнішого
Податкового кодексу — законопроекти про внесення змін
до Законів «Про порядок погашення заборгованості...»
і «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб’єктів малого підприємництва». Комітет з питань економічної
політики та інвестицій запропонував колегам-депутатам
близько 100 законопроектів, серед яких — нові редакції
законів «Про товарну біржу» і «Про лізинг».
Планується нарешті кардинально вдосконалити Закон «Про
підприємства в Україні» — відповідні зміни до нього
запропоновано розглянути в другому читанні. Не забуто
й сільське господарство: Комітет з питань аграрної політики
планує розглянути удвічі більше профільних законопроектів,
ніж друга сесія — близько 60. Серед них — «Про порядок
виділення в натурі (на місцях) земельних ділянок власникам
земельних паїв», який має впорядкувати правову базу
отримання земельних ділянок, котрі повинні знайти своїх
власників до 2005 року. Законопроект «Про стабільний
розвиток сільського господарства» передбачає державне
підтримування високих цін на аграрну продукцію і вже
спричинив невдоволення захисників недоторканності держбюджету.
Президентові готують податкову амністію
На тлі цих грандіозних планів існує побоювання, що
з наближенням виборів «економічна» законодавча активність
парламенту падатиме, на відміну від минулої сесії, на
якій були прийняті обіцяні «Контрактам»
(№ 36, 2002) законопроекти про зміни до законів
про прибуток підприємств, про акцизні збори. На перше
місце вийдуть «політичні» законопроекти. Один з них
— постанову про оголошення імпічменту Президенту — вкотре
не вдалося поставити на порядок денний, хоча на цій
сесії за це проголосувало 154 нардепи. Це на два голоси
більше, ніж на другій сесії, але все одно недостатньо
для позитивного рішення.
Серед зареєстрованих пропозицій опозиції — законопроект
про вибори на пропорційній основі (за партійними списками),
про відповідальність нардепа за вихід з фракції, про
виділення на УТ-1 по 4,5 години щотижня для висвітлювання
позицій фракцій Верховної Ради. Пропрезидентські сили
не лишилися осторонь політичної боротьби. Позафракційний
депутат Сергій Ківалов вніс законопроект «Про соціальні
і правові гарантії Президенту України, який припинив
виконання повноважень». Серед гарантій — право на податкову
амністію і особиста недоторканність екс-президента.
Комітет з питань правової реформи підготував на розгляд нової сесії низку законопроектів, спрямованих на реформування судочинства. Серед них два законопроекти, якими вносяться зміни до Кримінально-процесуального кодексу України: перший робить ліберальнішими взяття і утримання під вартою, другий дає можливість будь-кому оскаржувати відкриття проти себе кримінальної справи.
Литвин набирає очки
Сенсацією став виступ на відкритті сесії Голови Верховної
Ради Володимира Литвина. Спікер заявив, що «нинішня
система влади майже вичерпала себе», тому треба переходити
до «нового етапу розвитку». Однією з передумов цього
є чітке визначення повноважень у стосунках «уряд-парламент».
Разом з компліментами на адресу Віктора Януковича, який
«робить спроби налагодження діалогу» між двома гілками
влади, спікер завуальовано висловив невдоволення урядом.
«Складається враження, що деякі керівники органів виконавчої
влади починають свою діяльність на новому посту зі спроб
підлаштувати чинне законодавство під себе», — заявив
Володимир Литвин, маючи на увазі те, що за час дії Верховної
Ради в Закон «Про ПДВ» зміни вносилися 71 раз, а в Закон
«Про оподаткування доходу підприємств» — 65 разів. Якщо
на відкритті першої сесії цього скликання спікера вітали
вигуками «Ганьба!», то тепер його зустрічали оплесками.
Схоже (це випливає з промови спікера), Литвин, якого
вважали виконавцем чужої волі, перетворюється на один
із центрів впливу, з яким потрібно рахуватися. Цілком
можливо, саме навколо спікера об’єднаються «більшовики»,
невдоволені диктатом «об’єднаних» і «трудовиків».
Павло ЗАВГОРОДНІЙ
|