Американська мрія

Ринковий статус зачекає, «ніжки Буша» повернуться, «Джексона-Веніка» скасують — такі результати поїздки міністра економіки

Перший після охолодження стосунків між стратегічними партнерами візит української урядової делегації до США мав очолювати віце-прем’єр Микола Азаров. Однак, згідно з офіційними повідомленнями, він захворів, і замість нього відправився міністр економіки Валерій Хорошковський. Така заміна навряд чи випадкова. Американцям на тлі «кольчужних» звинувачень дали подивитися на наймолодшого і з вигляду цілком західного — з американською посмішкою і діловою впевненістю — українського урядовця.

...а FATF і нині там

Хорошковський їздив на чергове засідання Українсько-американського комітету з питань економічних реформ. Проте в Україні чомусь побутувала думка, що в результаті цього візиту ми зуміємо домовитися з американцями про скасування санкцій міжнародної організації під назвою «Підрозділ з виконання фінансових завдань» — Financial Action Task Force (FATF). Американці зайняли звичну для себе в таких випадках позицію: «і я не я, і хата не моя». Вони ввічливо повідомили, що впливу на FATF не мають, і в їхніх силах лише виступити на дебатах, та й то — якщо українці виконають низку «рекомендацій». Їх п’ять:

• абсолютна політична незалежність Державного департаменту фінансового моніторингу;
• внесення змін до Кримінального кодексу, які збільшують строк ув’язнення у разі доведення відмивання «брудних» грошей (відповідний закон днями підписав Президент);
• внесення змін до закону про банки і банківську діяльність (законопроект прийнято в першому читанні);
• зменшення максимальної суми однієї банківської операції, що не підлягає відстеженню, до EUR15 тис.;
• свобода фінансової розвідки.

Під час візиту з-за океану лунали повідомлення, що американці вимагають також політичної незалежності ще й Національному банку — з цією вимогою, після відставки Стельмаха, вони вочевидь спізнилися. Наступне засідання FATF, на якому розглядатиметься український звіт, відбудеться 12 лютого.

До ринкового статусу зась, а «Веніка» скасують

Інші важливі питання стали вже традиційними для таких зустрічей. Це проблема надання Україні статусу держави з ринковою економікою. Зі слів міністра, інвестиційний клімат Штати оцінюють не за обсягами вкладених мільйонів, а за кількістю невирішених «інвестиційних» справ, які перебувають у судах. За цим показником у нас не найкращі результати. Наразі офіційний Вашингтон пропонує Києву подати нову заявку про надання статусу. За американським законодавством вердикт з моменту подачі заявки виноситься через 270 днів. Наші не погодилися і наполягали на розгляді нинішньої заявки.

Щодо неї рішення має бути винесено через 3—4 місяці. Про скасування дискримінаційної для країн, що розвиваються, поправки «Веніка-Джексона», згідно з якою, зокрема, всі українські експортери мають щороку відновлювати дозвіл на свою діяльність у США, Хорошковський навіть не говорив. Наприкінці переговорів американці самі про неї згадали і самі ж пообіцяли клопотатися перед Конгресом про скасування її дії стосовно України.

«Ніжки Буша» скоро повернуться, щоправда, не всі

Не зрозуміла ситуація навколо імпорту з Америки горезвісних «ніжок Буша». «Нам вдалося перевести цю проблему з питань торгових обмежень до проблем охорони здоров’я. Ми пояснили американцям, що українське законодавство забороняє використання у виробництві птиці певних препаратів», — каже Хорошковський. У США є виробники птиці, які добровільно накладають на себе обмеження на використання певних препаратів. Їм буде дозволено експорт в Україну після ознайомлення з відповідною документацією. Американці із цим погодилися.

Що ж до «кольчужного скандалу», то на економічних переговорах ця тема «делікатно обминалася».

США: знай своє

Загалом, як відзначає більшість експертів, Хорошковський повернувся зі США ні з чим. Банки США з 31 січня почали застосовувати на вимогу FATF санкції до українських банків. Щоправда, вони не будуть жорсткішими за ті, що вже застосовують європейські банки, зокрема німецькі та англійські. Йдеться про запровадження спецзаходів, які передбачають ведення записів і звітності за деякими трансакціями, в тому числі їхніх учасників, а також власників коштів, задіяних у трансакції. Крім того, минулого тижня стало відомо, що в проекті бюджету зовнішньої допомоги США передбачено скорочення фінансування України 2004 року на 39,4% порівняно з теперішнім — з $155 млрд до $94 млн. Більший відсоток урізали лише Росії — з $148 млн до $73 млн.

Натомість Киргизії, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану допомога, навпаки, буде збільшена. Йдеться про зовнішню допомогу, яку США надають у рамках програми сприяння державам колишнього СРСР. Трохи пізніше стало відомо, що США позбавили держструктури України будь-якої фінансової допомоги за рахунок груп захисту цивільних прав. За даними закордонних ЗМІ, таке рішення ухвалено через «кольчужний» чинник. Розмір такої фіндопомоги США Україні 2003 року міг би становити $220 млн.

Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ