«Ви ще познайомитеся з «лібералом» Тігіпком»

Минулого тижня більш-менш стала зрозумілою політика нового голови НБУ Сергія Тігіпка

Сергій Тігіпко

Із заяв головного банкіра країни, які він зробив на прес-конференції, скликаній минулої середи, найважливіші стосуються капіталізації українських банків, санкцій FATF, валютної політики Нацбанку і... відпливу капіталу з країни. Як заявив минулого тижня голова НБУ Сергій Тігіпко, головний банк країни вживе жорстких заходів задля припинення втечі капіталів, і одним з них стане обов\'язкове ліцензування операцій купівлі валюти.

Для придбання акцій вітчизняних емітентів у нерезидентів. Крім того, такі операції будуть неможливі без обов\'язкової оцінки Нацбанком реальної вартості акцій, що купуються. «Ви ще познайомитеся з «лібералом» Тігіпком», — грізно пообіцяв головний банкір країни тим, хто з його вступом на посаду сподівався на глобальну лібералізацію політики Нацбанку.

Канал відпливу капіталів буде перекритий?

Торік зафіксовано рекордні темпи відпливу капіталу iз України. Якщо 2000 р. за допомогою різних фінансових схем із країни було виведено $385 млн, 2001 р. — $898 млн, то 2002 р. — $2,271 млрд. У найзагальніших рисах механізм «експорту капіталу», оприлюднений Сергієм Тігіпком, виглядає так. Компанія А — резидент України — продає певну кількість акцій за кордон офшорній компанії В по одній гривні за штуку. Та, своєю чергою, за межами нашої країни за такі самі гроші перепродує цей пакет акцій офшорній компанії С. І, нарешті, компанія С продає той-таки пакет акцій українському резидентові D, але вже по 10 грн за штуку. У результаті відплив капіталу з України становить 9 грн на 1 акцію.

Зрозуміло, при цьому всі компанії пов’язані між собою або одними і тими самими засновниками або тісними партнерськими взаєминами. Результат вражає: за допомогою цієї та інших схем торік з України виведено майже $2,3 млрд. «За останні три роки я не пам’ятаю жорсткіших дій щодо відпливу капіталів за кордон», — сказав голова НБУ.

Для відвернення відпливу капіталу з України шляхом, за визначенням Сергія Тігіпка, «зворотного викупу акцій» минулої середи НБУ зареєстрував у Міністерстві юстиції постанову, що передбачає ліцензування операцій з придбання українських акцій у нерезидентів. «Зважте, легко отримати ліцензію ніхто не зможе — ми уважно вивчатимемо тих, хто купує акції», — попередив голова НБУ. Після набрання чинності постанови НБУ оцінюватиме реальну вартість акцій. І якщо вона буде відверто завищеною, такi операції буде зупинено. У Нацбанку обіцяють: оцінку акцій, що їх купують, фахівці здійснюватимуть досить швидко.

Проте, як зазначив Сергій Тігіпко, після набрання чинності постанови «багато охочих вивести капітали навіть не дійдуть до НБУ». Вірогідніше, в цьому разі вони або передумають переказувати кошти за кордон, або шукатимуть інші варіанти «експорту» своїх грошей.

Голова НБУ натякнув, що при ліквідації основного каналу відпливу капіталу йому доведеться зіткнутися з величезним опором багатьох впливових лобістів. Справа в тому, що в обслуговуванні таких операцій брали участь і досить відомі банки, які належать політичним і бізнес-групам. Однак Сергій Тігіпко сподівається на підтримку Президента, якою він нібито заручився під час особистої зустрічі з главою держави.

Нагадаємо, раніше НБУ видав постанову, якою зобов’язав торгiвців цінними паперами отримувати генеральну ліцензію на торгівлю валютою в разі купівлі-продажу резидентами у нерезидентів цінних паперів, номінованих і в гривнях, і в інвалюті. Однак рішенням Печерського районного суду Києва чинність цього документа зупинено.

Проте, на думку Сергія Тігіпка, нинішня постанова навряд чи буде оскаржена в судовому порядку. За його словами, вже сам факт реєстрації документа Мін’юстом дає підстави вважати, що його положення повністю відповідають законодавству.

До капітального фінішу не «добігли» 10 банків

Крім того, минулого тижня НБУ оприлюднив довгоочікувані результати виконання нормативів капіталізації українських банків, які згідно із Законом «Про банки і банківську діяльність» мали до 17 січня 2003 р. збільшити свої регулятивні капітали до EUR5 млн. Як і обіцяли в НБУ (про що неодноразово писали «Контракти»), жодних катастрофічних наслідків для банківської системи не сталося — потерпіли лише невеликі КБ.

За уточненими даними, їх десять, однак чотири, як висловився голова НБУ, вже «виправили ситуацію за рахунок залучення субординованого боргу», і до них не будуть застосовані санкції. Ще два банки не виконали нормативи через втрати від зростання курсу євро, і Нацбанк, також не застосовуючи санкцій, дав їм місяць на збільшення капіталу. І хоча в НБУ не уточнюють назви цих двох банків, можливо, одним з них є КБ «Національні інвестиції», який минулого тижня заявив про плани збільшити статутний капітал на 67% — до 25 млн грн за рахунок емісії акцій на суму 10 млн грн.

Один «недокапіталізований» банк тепер може здійснювати операції тільки своїх засновників, а ще два відтепер позбавлені можливості працювати через свої філії. І, нарешті, НБУ відкликав ліцензію на право банківської діяльності у київського ОЛБанку.

У Нацбанку вважають, що банківська система не відчує жодних наслідків від зникнення ОЛБанку, адже фінансові показники цієї фінансової установи більш ніж скромні: станом на 1 листопада 2002 року чисті активи становили 26,43 млн грн, а фінрезультат за січень—жовтень минулого року — 0,098 млн грн. В ОЛБанку майже шість тисяч вкладників.

Санкції FATF відгукнулися 31 банкові

Основною проблемою для Нацбанку залишаються санкції FATF. За даними НБУ, станом на 4 лютого 110 українських банків не відчули наслідків запровадження контрзаходів з боку дев’яти країн — членів FATF. Натомість проблеми виникли в 31 банку. До них застосовувалися такі контрзаходи, як закриття рахунків, відмова у проведенні деяких трансакцій, затримка платежів, а також вимоги надати інформацію про банк і його клієнтів. Відсутність серйозних проблем із закордонними банками, однак, не повинна розслабляти банкірів. У НБУ чимскоріш створюється спеціальний підрозділ для боротьби з відмиванням грошей на чолі із заступником голови правління НБУ Олександром Шлапаком. Його фахівці вже почали розробляти спеціальні продукти для банків, які дозволять їм автоматично виявляти сумнівні операції своїх клієнтів.

Сергій Тігіпко заявив, що дотримав свого слова (див. «Контракти», № 5, 2003 р.) і низка банків, викритих у відмиванні грошей, уже відчула «каральну руку» НБУ. Однак він категорично відмовився оприлюднити їхні назви. «Перевірки тривають, однак навіть у разі застосування до них санкцій ми не назвемо банки, оскільки я чудово розумію, які ризики пов’язані з таким розголосом, — сказав «Контрактам» голова НБУ. — Втім, це стосується невеликих банків і жодних системних ризиків у разі їх покарання банківська система не відчує».

Політика «легкої девальвації»

Саме так можна охарактеризувати стратегію НБУ в січні ц. р., коли девальвація гривні до долара становила 0,05 коп., або 0,01%. Водночас до російського рубля гривня ревальвувала на 0,11%. «Девальвація гривні щодо долара поліпшить ситуацію для експортерів, а ревальвація щодо рубля нас повністю влаштовує, виходячи зі структури імпорту, де значну частину становлять російські енергоносії», — прокоментував січневі показники Сергій Тігіпко.

Влаштовують Нацбанк і інші фінансові показники першого місяця року, зокрема, скорочення грошової бази на 3,2% (29,8 млрд грн на кінець місяця), грошової маси — на 2,6% (до 62,9 млрд грн), обсягу готівки поза банками — на 6,5% (до 24,5 млрд грн). Хоча середня процентна ставка за кредитами в січні порівняно з груднем скоротилася з 19,5% до 18,6%, у лютому НБУ залишить облікову ставку на рівні 7% річних. З огляду на проголошену минулого тижня претензію Президента до курсу гривні, який він укотре назвав завищеним, можна припустити, що політику «легкої девальвації» Нацбанк продовжить.

Сергій ШЕВЧЕНКО
Фото Свiтлани i Вiктора СКРЯБIНИХ