Нацбанк знов намагається «розігріти» довгострокове кредитування

Нацбанк для ознайомлення розіслав банкірам проект Тимчасового положення про порядок довгострокового рефінансування банків

«Довгостроковість» у цьому документі, який розроблено спільно з Асоціацією українських банків (АУБ), обмежується трьома роками, а рефінансуватиме під облікову ставку (нині — 7%) НБУ ті банки, які використовують їх для «довгострокового кредитування проектів, орієнтованих на розвиток внутрішнього ринку продукції, збільшення кількості робочих місць; що забезпечують виробництво конкурентоспроможної імпортозамінної продукції, яка зміцнить експортний потенціал економіки».

Об’єктом застави під кредити НБУ можуть бути державні цінні папери і майнові права на кошти у національній валюті, які враховуються на кореспондентському рахунку в НБУ, розміщені на депозитних рахунках у Нацбанку або в банках-резидентах. НБУ може брати в заставу і змішані об’єкти, що складаються з не менш як 70% одних із зазначених вище видів забезпечення і до 30% — забезпечення у формі облігацій місцевих позик і суб’єктів підприємницької діяльності, що є у власності банку і що перебувають в обігу на фондовому ринку України.

Останню норму банкіри називають одним з «плюсів» проекту положення. «Саме обмежені можливості банків з надання застави є нині головним стримувальним моментом. Однак щоб рефінансування мало більший ефект, частку цих інструментів не завадило б збільшити», — зазначив у розмові з «Контрактами» директор департаменту казначейських операцій банку «Фінанси і Кредит» Андрій Войтенко.

Однак голова НБУ Сергій Тігіпко заявив, що, навпаки, «хотів би максимально повернути комерційні банки передусім до фінансових інструментiв уряду, що є для Нацбанку 100-відсотковою гарантією». Водночас головний банкір країни констатував, що підвищувати зацікавленість банків у держпаперах має і сам уряд, пропонуючи коротші інструменти з більшою прибутковістю. «Цей ринок треба розігріти», — наголосив голова НБУ.

Загалом опитані «Контрактами» банкіри позитивно відгукуються про проект і вважають, що довгострокове рефінансування матиме попит в українських банків. «Економіка України потребує довгострокових ресурсів», — сказав «Контрактам» заступник директора департаменту казначейства «Кредит Банк (Україна)» Юрій Малюк, зазначаючи, що банки для задоволення цієї потреби вдаватимуться до довгострокового рефінансування НБУ. Андрій Войтенко дотримується такої самої думки, однак вважає, що трирічний термін рефінансування закороткий, оскільки «у банків і їхніх позичальників можуть бути довгостроковіші проекти».

Песимістичніше налаштована Олена Романченко, начальник управління фінансового контролю, аналізу і моніторингу ризиків АБ «Діамантбанк»: «Безперечно, позитивним моментом появи проекту є те, що Національний банк тривалий час намагається стимулювати розвиток довгострокового кредитування банків. Однак очевидним є низький ефект цих зусиль і причина аж ніяк не у відсутності в банків довгострокових ресурсів, а в зависокому ризикові, з яким пов’язане кредитування вітчизняних підприємств на термін більше року. А ризик цей породжений загальною економічною нестабільністю. Тому чергові пропозиції НБУ в частині рефінансування комерційних банків, найімовірніше, знову залишаться мало запитаними».

Нагадаємо, нині НБУ здійснює миттєве (овернайт), короткострокове (два тижні) і середньострокове (дев’ять місяців) рефінансування комерційних банків. Крім того, з 20 серпня 2002 року діє Тимчасове положення про рефінансування банків для кредитування довгострокових інноваційно-інвестиційних проектів терміном від року до трьох.

Дмитро СЛИНЬКО