Анатолій Толстоухов: чергова політична противага?

Минулого тижня парламентська більшість знову вирішила знайти собі координатора

Як стало відомо «Контрактам», абсолютно несподівано для половини фракцій дев’ятки Володимир Литвин запропонував на цю посаду заступника голови НДП Анатолія Толстоухова. Понад те, цю кандидатуру відразу підтримали Віктор Янукович (а разом із ним «Регіони України»), фракція аграріїв та Європейський вибір, а в кулуарах деякі політики запевняють, що й Президент. Як кажуть очевидці, один із головних претендентів на цю посаду — Степан Гавриш — після наради відразу залишив зібрання, натомість Ігор Шаров (висуванець трудовиків) підійшов до Анатолія Толстоухова і начебто на словах запевнив, що фракція трудовиків підтримає його кандидатуру.

На запитання, чому вибір припав саме на Анатолія Толстоухова, більшість аналітиків відповідає майже однозначно. У парламенті створюється по суті нове утворення, згруповане навколо Володимира Литвина та Віктора Януковича (дехто ще додає сюди Валерія Пустовойтенка, однак його роль аж надто непримітна). Мета цього утворення — протистояння двом головним парламентським силам більшості — СДПУ(О) та трудовикам. За великим рахунком, згідно зі схемою противаг, утворюється конкурентне середовище, метою якого є президентські вибори 2004 року.

Для Литвина і Януковича Анатолій Толстоухов вигідний тим, що він непоганий кулуарний гравець та виходець із тієї партії, яка завжди славилася своєю «жертовністю». На українські політичні амбразури завжди найкраще йшли представники саме НДП. Окрім того, він достатньо надійний партнер, що у відборі кандидатури, очевидно, відігравало чи не найголовнішу роль. Понад те, дехто вважає, що кандидатура Анатолія Толстоухова виникла саме для того, щоб зміцнити достатньо хиткий місток між регіонами, НДП і Литвиним (місток побудований на протистоянні з СДПУ(О) та трудовиками). Судячи з усього, він і сам прекрасно розуміє, що це — шанс отримати безпосередній доступ до Президента, прем’єра та спікера.

Переважна більшість представників пропрезидентських фракцій не має сумнівів, що Анатолія Толстоухова вже найближчим часом більшість обере своїм координатором. Однак поки що ніхто цього особливо не афішує. Справа в тому, що соціал-демократи своєю негативістською позицією прагнуть зволікати з оголошенням цього рішення, хоча досі координаторів обирали одноголосно. Однак своєю категоричною позицією есдеки самі заганяють себе в глухий кут, звужуючи власне поле маневру. Рано чи пізно вони будуть змушені або вийти з більшості, або підтримати її пропозицію стосовно кандидатури нового координатора. СДПУ(О) не хоче ані того, ані іншого, тому поки що тягне час, аби знайти якийсь третій вихід.

Костянтин БЕЗРУЧКО