Півцарства за угоду

Держкомпідприємництва підтвердив: поручителем з виконання зобов’язань підприємства може бути один із його засновників

Можливість одного із засновників товариства з обмеженою відповідальністю взяти на себе роль гаранта за угодами свого підприємства Держкомпідприємництва підтвердив у своєму листі від 05.12.2002 № 2-222/6466. Підтвердження цього права засновників надасть можливість суб’єктам підприємницької діяльності, надто новоствореним, розширити коло своїх партнерів. Але при цьому юристи радять кредиторам прискіпливіше підходити до оформлення відповідних застав.

Засновник може розпорядитися своїм майном на власний розсуд

Нині більшість угод, укладених підприємствами, передбачають певні інструменти забезпечення виконання зобов’язань щодо них контрагентів, приміром, заставу. Та іноді з предметом застави можуть виникнути проблеми. Скажімо, якщо підприємство молоде і його активів бракує для передачі під заставу. Не менш складно іноді знайти і поручителя. Один із варіантів вирішення цієї проблеми — поручництво з виконання зобов’язань підприємством одного з його засновників. «Відповідальність співвласника ТОВ обмежується його внеском до статутного фонду.

Така відповідальність регламентується статутними документами, зокрема, установчим договором. Та коли засновник виступатиме як поручитель, його відповідальність виникатиме вже на підставі іншого цивільно-правового договору, зокрема договору поруки. У цьому випадку заставодавець діє не як учасник товариства, на якого покладено обов’язок відповідати за зобов’язаннями товариства, а як приватна особа, що має право розпоряджатися належним їй майном на власний розсуд. Саме на цьому наголосило і Держкомпідприємництво», — прокоментував Костянтин Грібов, менеджер юридичного відділу «Ернст енд Янг Україна».

«Закон «Про заставу» передбачає, що заставодавцем може бути і сам боржник, і третя особа (майновий поручитель). При цьому чинне законодавство не містить жодних обмежень щодо особи майнового поручителя. Тому фізична особа може виступати майновим поручителем юридичної особи. Немає також обмежень щодо відносин між боржником і майновим поручителем. Тобто ситуація, за якої боржником є товариство, а майновим поручителем — учасник цього товариства, не суперечить законодавству, що регулює відносини застави.

Основною умовою для заставодавця є те, що він має бути власником майна, що передається в заставу, і повинен мати право на його відчуження. У разі якщо майно перебуває у спільній власності, воно може бути передано у заставу тільки за згодою всіх учасників, а при заставі частки одного з співвласників у майні, що перебуває у спільній частковій власності, — за умови виділення частки в натурі», — додає Антоніна Копил, помічник адвоката адвокатської фірми «Паритет».

Дії кредитора: сім разів перевірити, один — взяти в заставу

Як зазначають юристи, статус засновника ТОВ не впливатиме на виникнення проблем при накладенні стягнення на предмет застави — його майна. «Йдеться не про обмеження у правах фізосіб, які хочуть виступити заставодавцями, аби підтримати своє підприємство, а про можливість і правоздатність кредитора перевірити предмет застави. Спори між кредиторами і заставодавцями зазвичай виникають через те, що одна зі сторін договору застави недооцінила власні ризики», — вважає Олена Сапожкова, директор ЮФ «С. К. О. Форум».

Аби зменшити бізнес-ризики, експерти радять прискіпливіше підходити до процедури прийняття предмета застави. «У такому випадку, заставоутримувачу доцільно з’ясувати не лише можливі загальні обтяження об’єкта нерухомості, що передаватиметься у заставу (неповнолітні діти, чи не перебуває майно в іншій заставі), а й особливо той факт, чи не внесено цей об’єкт (право власності на нього) до статутного фонду ТОВ.

Тобто необхідно з’ясувати питання: хто є справжнім власником квартири? Все питання передачі в заставу квартири зводиться до правової «чистоти» предмета застави, основними критеріями якої є такі положення: заставодавцем (майновим поручителем) повинен бути власник квартири; предмет застави не повинен бути обтяжений (перебувати під арештом тощо)», — радить адвокат ЮК «Моор і Кросондович» Вячеслав Пєсков.

«Угоди про заставу нерухомого майна і транспортних засобів обов’язково мають бути засвідчені нотаріально. Але кредитору і при передаванні в заставу іншого майна краще поставити вимогу щодо нотаріального посвідчення такого договору. Оскільки в такому разі буде можливим виконання стягнення на заставлене майно не через судову систему, а за виконавчим написом нотаріуса, що дозволить провести відповідну процедуру набагато швидше і дешевше», — додає Костянтин Грібов.

Антон ПТІЦИН

---

До речі

З 1 лютого в Україні діє єдина система реєстрації прав на нерухоме майно

Такий реєстр було створено на виконання указу Президента про внесення змін до положення про Міністерство юстиції. За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, майже вся база даних із нерухомого майна тепер сконцентрована на електронному сервері. Згодом на цьому ж сервері міститиметься також і інформація про земельні ділянки. Вочевидь така новація ефективніше захищатиме права власників і кредиторів. Оскільки існування єдиного реєстру унеможливить будь-які зловживання з нерухомістю. Тепер Мін’юст працює над створенням електронного інформаційного реєстру судових рішень і їх виконання.