Блиск і злидні лізингу

Останні зміни правил оподаткування підвищили привабливість лізингових операцій. Однак найбільш ефективно використовувати цей спосіб оптимізації господарської діяльності компанії зможуть після доопрацювання профільного закону

Нові можливості фінансової оренди

Однією з головних законодавчих новацій є відкориговане поняття «лізинг», яке використовується для визначення бази оподаткування податком на прибуток. «Нове визначення фінансового лізингу, що міститься у змінах до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» (закон № 349 від 24 грудня 2003 року), ширше, аніж попереднє: тепер для надання об’єкта у фінансовий лізинг компанія не повинна виконувати вимоги щодо попереднього придбання об’єкта лізингу на спеціальне замовлення лізингоотримувача.

Це дає змогу на законних підставах надавати в оренду ті засоби, які є в підприємства, але з тих чи інших причин не використовуються ним», — прокоментував новелу Геннадій Цират, юрист ЮФ «Юрзовнішсервіс». Нові правила дозволять компаніям-лізингодавцям ефективніше використовувати власні основні фонди, а лізингоотримувачам — оптимально розподіляти фінансові потоки підприємства.

«Фактичне розширення кола об’єктів лізингу позитивно вплине на розвиток лізингу загалом», — додає голова правління ВАТ «Лізингова компанія «Укртранслізинг» Олександр Юраков. Така тенденція підсилюватиметься і тим, що Верховна Рада оперативно ліквідувала частину розбіжностей у чинному законодавстві, які утворилися після внесення змін до закону про прибуток підприємств. Зокрема підписані минулого тижня Президентом поправки до закону про ПДВ врегулювали питання визначення термінів і оподаткування цим податком операцій з фінансового та оперативного лізингу (оренди).

Весь фокус — у правильному оформленні угоди

Натомість розбіжність термінології в податкових законах і в законі про лізинг поки що залишилася. Тому ефективно проводити відповідні операції компанії зможуть лише за умов прийняття правильних бізнес-рішень щодо юридичного оформлення лізингових угод. Олександр Коломійчук, аудитор АФ «Веданта-аудит», пояснює: «Відповідно до нової редакції закону про оподаткування прибутку підприємств, передача майна в оренду підпадає під операцію фінансового лізингу. Але цей закон і Закон «Про лізинг» тепер неоднаково тлумачать ці поняття, що може призвести до конфліктів між підприємствами і контролюючими органами. Тому в орендному договорі краще окремо прописати, що майно передається в оперативний лізинг — закони дозволяють оформлювати оборудку таким чином.

А правила здійснення оперативного лізингу в законі про оподаткування прибутку підприємств прописані коректніше». А ось виправлення зробленої помилки, себто переоформлення фінансового лізингу в оперативний, може призвести до суттєвих втрат. Ігор Лаба, президент ЗАТ «Укрдержлізинг»: «Це призведе до визнання договору фінансового лізингу таким, що не існував. Тому підприємству доведеться переоформлювати весь облік операції. Лізингодавець при цьому може втратити до 20% отриманої винагороди (через нарахування ПДВ), а під час здійснення операцій з майном, яке не було об’єктом нарахування ПДВ, — до 20% всіх отриманих платежів».

Добре буде всім, крім лізингових компаній

Принади нових умов здійснення операцій фінансового лізингу відчують усі, окрім самих лізингових компаній. Бо новий порядок оподаткування таких операцій вочевидь писався без урахування цієї групи підприємств. Ігор Лаба вважає його міною сповільненої дії для підприємств, що здійснюють лізингову діяльність. «Передання об’єкта лізингу лізингоотримувачу тепер фактично прирівнюється до продажу. Відтак після проведення такої операції в лізингодавця виникає валовий дохід. При цьому віднести витрати на придбання об’єкта лізингу до валових витрат лізингодавець не може, оскільки про це однозначно не йдеться у жодному з пунктів закону.

Тому лізингодавець повинен бути готовий до того, що за результатами податкового періоду, в якому відбулася передача об’єкта лізингу лізингоотримувачу, необхідно буде сплатити 30% вартості об’єкта лізингу у вигляді податку на прибуток», — додає експерт. Не погоджуються лізингодавці і з тимчасовою обмеженістю на застосування прискореної амортизації для третьої групи основних фондів. Оскільки за таких умов доведеться укладати лізингові угоди на довший термін. Відповідно компаніям-лізингодавцям або лізингоотримувачам доведеться витрачати більші кошти на обслуговування лізингової угоди.

Юрій Сосюрко, президент Всеукраїнської асоціації лізингу «Укрлізинг»: «Наші зауваження і пропозиції до закону про оподаткування прибутку підприємств не були враховані Верховною Радою. Окрім того, що закон ускладнює стосунки між лізингодавцем і лізингоотримувачем, він абсолютно незрозумілий для більшості наших клієнтів через законодавчі неузгодженості і неоднозначне трактування різних норм документа. Вважаю, економічні наслідки дії цього закону однозначно будуть невтішними. Основними споживачами послуг лізингу сьогодні є представники малого і середнього бізнесу, на яких і мав би бути орієнтований закон.

Натомість його норми остаточно збили підприємців з пантелику. Незрозумілість правил оподаткування так само відлякує і потенційних інвесторів. Уже сьогодні спостерігається тенденція до зменшення укладених угод фінансового лізингу. А в недалекому майбутньому вона обіцяє проявитися з новою силою». Представники лізингових компаній вбачають єдиним виходом якнайшвидше прийняття змін до Закону «Про лізинг». Це, своєю чергою, дозволить відповідним чином підправити нову редакцію Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

...і банків

Наразі є ще одна група суб’єктів підприємництва, невдоволена чинною законодавчою базою щодо оподаткування лізингових операцій, — комерційні банки. Щоправда, у цих фінансових установ трохи інші проблеми. «Потрібно боротися з дискримінацією лізингу і дозволити банкам створювати дочірні компанії з виключною лізинговою діяльністю», — таке побажання висловив президент банку «Надра» Ігор Гіленко на нараді з питань кредитування сільського господарства, що відбулася недавно в Нацбанку. Оскільки кредитування неафілійованих із банками лізингових компаній сьогодні пов’язане з неабиякими ризиками, що, своєю чергою, підвищує рівень кредитних ставок.

Суть існуючої проблеми проілюстрував голова правління Укрексімбанку Олександр Сорокін на прикладі власної лізингової компанії: «Після того, як НБУ запровадив відповідні обмеження, Укрексімбанк, що входить до п’ятірки найбільших банків, може прокредитувати свою лізингову компанію лише на 30—40 млн грн. А що казати про дрібніші банки?»

Утім, проблема створення лізингових компаній банками може бути вирішена вже в недалекому майбутньому. Голова НБУ Сергій Тігіпко повідомив, що Нацбанк розгляне можливості зняття запроваджених ним обмежень для роботи банків із лізинговими компаніями. До того ж Нацбанк лобіюватиме перегляд законодавчого оформлення оподаткування лізингових операцій.

Оксана ПАШКЕВИЧ