Ресторан — це коли
або пан, або пропав
Окупність ресторанного бізнесу надзвичайно висока,
але при цьому «виживає» лише один ресторан з десяти
Про кількість столичних ресторанів уже ходять байки: їх так багато, що, аби втриматися на плаву, власники по черзі ходять обідати один до одного.
Втім, сьогодні ресторанний бізнес ще залишається привабливим як довгострокова інвестиція з вірогідною прибутковістю в 15—20% (їсти ж будуть завжди) або незалежно від збитковості як іміджевий інструмент його власника. За інформацією асоціації ресторанного бізнесу України, темпи розвитку ринку ресторанних послуг за останні роки коливалися в межах 60—100% на рік.
Щороку з’являється приблизно стільки ж ресторанів,
скільки й банкрутує
На думку більшості фахівців, ресторанний бізнес в Україні все ще перебуває на стадії зародження. Навіть у столиці, де ринок уже добряче заповнений (понад 600 закладів громадського харчування замість 80 за радянських часів), і конкуренція стає гарячою, наразі залишаються місця для ефективного старту новачків. Передусім за рахунок вивільнення місць — кількість розорених ресторанів і новоспечених приблизно однакова. Для порівняння: в Києві ресторанів в 6—7 разів менше, ніж у Москві і в 40 — ніж у Парижі. За словами Сергія Предка, генерального директора компанії «Козирна карта» (колишній «Альянс»), ресторанний бізнес у нас розвинений лише на 10%: «З існуючих 600 ресторанів добре працює 50, і лише 30 з них заробляють реальні гроші».
За прогнозом опитаних директорів ринок зростатиме:
відбуватиметься приріст клієнтської аудиторії — дедалі
популярнішим серед платоспроможного населення стає європейський
стиль життя з харчуванням у ресторанах і кафе, а не
вдома. Також зафіксовано збільшення витрат старих клієнтів
на задоволення, серед яких не останнє місце посідає
дозвілля в ресторані. До певної міри впливатиме на появу
нових ресторанів досі не розвіяний міф про можливість
заробити «швидкі гроші» в ресторанному бізнесі.
Справді, у світі вiн належить до числа бізнесів з найшвидшою
окупністю (за статистикою, середнiй обiг коштів, вкладених
у ресторан, відбувається в 5—6 разів швидше, ніж інвестиції,
вкладені, наприклад, у продовольчий магазин чи магазин
одягу). Щоправда, при цьому ресторанний бізнес вважається
одним з найризиковіших. За статистикою, зазвичай виживає
один ресторан з десяти.
Як зазначають фахівці, основна причина швидкого закриття
ресторану: його власник передусім не розрахував своїх
сил. Приміром, у новоспеченого ресторатора відсутній
досвід ведення такого бізнесу, через що бізнес неефективно
управляється: підприємство неправильно організовано
— від вибору загальної концепції, кухні, добору команди
до маркетингової політики. Часто ресторани банкрутують
через брак коштів у їхніх власників.
Такий приклад. У Москві працює понад 1,5 тис. іноземних шеф-кухарів, у Києві — 20. Такі дані достатньо показові, адже характеризують платоспроможність власників, яка випливає з платоспроможності клієнтів та їхньої чисельності. Зокрема в Києві максимальна зарплата майстра кухарської справи з Франції чи Італії не перевищує 5 тис. у. о. на місяць. У Москві — вдвічі більше.
Опитані власники столичних ресторанів вважають, що регіональні ресторанні ринки ще «не дозріли» до такої назви. А саме: попит стримується відсутністю масового клієнта і концентрації платоспроможного клієнта; пропозиція строката, і акценти позиціювання сильно зрушені: наприклад, скромний фаст-фуд «Картопляна хата» в Дніпропетровську за тамтешніми мірками вважається «крутим рестораном», і його клієнтура — не клерки, що забігли перехопити на швидкуруч, а «золота» молодь і далеко не середньокласові відвідувачі, які місяцями складають гроші на «престижний похід». Крім цього, в регіонах більша, нiж у столиці частка закладів «без облич» — навіть з пристойним інтер’єром і обладнанням.
За останніми соціологічними дослідженнями, в регіонах (обласних центрах) зростає представництво середнього класу, завдяки якому жив, живе і житиме ресторанний бізнес — основна клієнтура ресторанів, оскільки на місяць вони готові витрачати близько 200 грн на похід у ресторан. Таким чином, регіони залишаються потенційно-принадними для успішного старту в цьому бізнесі.
Перспектива за демократичними мережами і «спецоб’єктами»
Вже існуючі ресторани нині розподілилися в трьох основних нішах, нерівних за обсягами і кількістю гравців, — фаст-фуд, ресторани середнього рівня і ресторани «високої кухні». Найбільше ресторанів припадає на так звану нішу «ресторанів середнього рівня», оскільки, як зауважують ресторатори, «з авторськими ресторанами «високої кухні» можна стати відомим, а із серійними — багатим». Аудиторія відвідувачів ресторанів нижчого і середнього рівня перевищує аудиторію дорогих ресторанів. Утім, ніша ресторанів iз середньою ціновою пропозицією в Україні не лише не перенаселена, а й не до кінця сформована.
Ісай Фельдман, президент Асоціації ресторанного бізнесу,
перспективними називає кілька напрямів. Мережі ресторанів
(як спосіб зменшити видатки на оптимізації менеджменту,
закупівельних цін і витрат на просування) і фаст-фудів,
але автентичних, а не скопійованих із закордонних моделей.
Мініатюрні демократичні кафе на кшалт добре відомих
за радянських часів молочарень, пиріжкових. Кейтеринг
(ресторанне обслуговування заходів на природі або в
приміщеннях, які не є ресторанами) — як окремий бізнес
або диверсифікація ресторану. Виграватимуть і специфічні
заклади.
Зокрема сам Фельдман зараз опікується власним інвестпроектом
створення комплексу для вечірок істеблішменту. «Досвід
роботи моєї кейтерингової компанії і прості розрахунки
(кількість посольств, представництв великих закордонних
і вітчизняних корпорацій) показали, що існує нагальна
потреба в закладі для корпоративних і VIP-святкувань
для кількості осіб близько 1000. Це має бути окремий
будинок в ландшафтній місцевості неподалік межі міста
з кількома мультифункціональними залами і високим рівнем
технічного оснащення».
Серед модних тенденцій ресторанного бізнесу на найближчий час фахівці називають: «здорові ресторани», які, приміром, пропонуватимуть роздільне харчування або дієтичні страви; сталим залишиться попит на суші-бари; нарешті модними стануть ресторани fusion cuisine (офіційно в столиці таких лише два — ресторан «Конкорд» і «Пена»). І надалі користуватимуться попитом китайські ресторани.
Рита ВАСЮТИНСЬКА,
Олена ТАРАСОВА
|