Fiat: «Відремонтуй це знову, Тоні»

Після смерті президента Fiat Group Джанні Аньєлі перед компанією надзвичайно гостро постало питання пошуку ресурсів необхідних для подолання кризи

24 січня 2003 року стало чи не найдраматичнішим днем у 103-річній історії італійського індустріального гіганта Fiat Group. На цей день була призначена зустріч членів сім’ї Аньєлі, яка контролює діяльність Fiat Group. Очікувалося, що нащадки легендарного засновника Fiat Джованні Аньєлі затвердять низку ключових рішень, які повинні вивести компанію з кризового стану — чи не найбільшої за її історію. Проте зустріч не відбулася — вранці 24 січня на 81-му році життя помер Джанні Аньєлі, онук засновника Fiat і президент компанії. Його смерть завершила 30-річний етап (саме такий термін Джанні Аньєлі перебував на посаді президента компанії) історії Fiat Group. Вона ж є знаменням радикальних змін, які чекають на Fiat у найближчому майбутньому.

Барометр італійської економіки

Fiat Group виробляє понад 5% валового внутрішнього продукту Італії, вона ж є найбільшим приватним працедавцем країни. Хоча компанія відома передусім як виробник автомобілів, її підрозділи контролюють чималу частку банківського та страхового ринку Італії, хімічної, аерокосмічної промисловості, галузі мас-медіа i телекомунікацій, оборонних технологій тощо. До складу десяти головних підрозділів Fiat входять сотні компаній, в яких працюють майже 200 тис. працівників. Економічний стан Fiat Group, без перебільшення, є одним з ключових факторів впливу на економічну та соціальну ситуацію в країні в цілому. Тому в останні кілька років у владних колах Італії є всі резони для поглибленої уваги до Fiat. «Серце» групи — компанія Fiat Auto, яка забезпечує понад 40% прибутків Fiat Group, працює досить нестабільно.

Fiat — непотріб?

Fiat Group належать всесвітньо відомі автомобільні марки Fiat, Lancia, Alfa Romeo, Ferrari та Mazerati. У середині 80-х Fiat домінував на європейському ринку автомобілів і планував досягти щорічних обсягів продажу в 4 млн автомобілів. Прибутки за 1987 р., один з найвдаліших для компанії, становили $1,8 млрд. У той час американський автогігант Ford висловлював бажання злити з Fiat свій європейський сегмент автобізнесу. Варта згадки й роль, яку відіграв концерн у розвитку автопромисловостi в СРСР, взявши участь у будiвництвi заводу ВАЗ в 70-х роках.

Кінець 1990-х і особливо початок 2000-х років стали для Fiat невдалими. Обсяги продажу знизилися до 2 млн авт на рік і продовжують падати. Компанія втратила свої ринки в Польщі, Туреччині та Латинській Америці й не змогла закріпитися в США — найбагатшому автомобільному ринку світу. Програма дій щодо зменшення боргу, затверджена в травні 2002 на зустрічі членів сім’ї Аньєлі, топ-менеджерів Fiat і керівництва чотирьох італійських банків-кредиторів компанії, так і не змогла вивести компанію з кризи. Грудень і січень минулого року стали воістину «чорними місяцями» для компанії.

На початку грудня були оприлюднені плани керівництва щодо звільнення понад 8 тис. працівників компанії, що спричинило вкрай негативну реакцію і профспілок, і прем’єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі. 4 грудня з ініціативи сім’ї Аньєлі пішов з посади виконавчий директор Габріеле Галатері, а керівник Fiat Паоло Фреско зберіг свою посаду тільки завдяки заступництву банків-кредиторів. 24 грудня 2002 р. рейтингова агенція Moody’s знизила статус акцій компанії до junk (англ. «непотріб»), мотивуючи це тим, що Fiat Group має низьку операційну продуктивність і накопичив заборгованість у $15 млрд. 20 січня керівництво Fiat Auto визнало, що збитки за останні три місяці 2002 р. становили близько 200 млн євро. Загалом протягом минулого року концерн втратив $1,4 млрд.

Збиткова диверсифікація

Ринкові аналітики називають кілька причин кризового стану Fiat. Передусім це надмірне розпорошення зусиль і коштів. Одним зі стратегічних прийомів Аньєлі було інвестування прибутків від автомобільних підрозділів у інші сфери діяльності. В низці випадків цей прийом спрацьовував дуже успішно, проте він неминуче відволікав кошти з автомобільного сегмента.

Як наслідок, з 1995 по 2001 року Fiat витратив на розробку нових моделей авт $4,5 млрд, тоді як основні конкуренти Renault і Merсedes інвестували з цією метою вдвічі більше коштів, а Volkswagen — аж $20 млрд. Зараз концерн мусить позбуватися непрофільних активів, попри небажання сім’ї Аньєлі «рубати гілки дерева Fiat». Так, у січні цього року за $805 млн було продано французьку компанію Fraikin, яка спеціалізувалася на здачі в оренду вантажних автомобілів. Подейкують також про продаж авіаційного підрозділу Fiat Avia.

Крім цього, компанія не змогла забезпечити належного рівня якості продукції. Можливо, якраз через економію коштів Аньєлі на автомобільний напрям Fiat Group. У США навіть з’явилось іронічне розшифрування абревіатури Fiat: Fix it again, Tony — «відремонтуй це знову, Тоні».

Куди повертати кермо?

Автоконцерн за понад сто років свого існування не раз потрапляв у скрутне становище, проте його зазвичай «виводила з піке» поява на ринку нової моделі автомобіля, який ставав хітом продажу. У 80-х роль рятівника відіграв Fiat Uno, в 90-х — Punto. Аналогічні надії покладалися на презентований 2001 р. Fiat Stilo, проте ця модель не мала успіху.

Нинішній план порятунку Fiat передбачає скорочення 2003 р. витрат на $1 млрд і водночас залучення інвестицій на суму $2,5 млрд щороку протягом 2003—2005 рр. Щодо способів втілення цього плану в життя між менеджментом, власниками та кредиторами наразі тривають дискусії. Наприкінці року подейкували про ймовірність купівлі Fiat Auto концерном General Motors. 1999 року була укладена угода про співпрацю, за якою GM придбав 20% акцій Fiat Auto, а італійці купили 6% акцій американської компанії (в грудні 2002 р. увесь цей пакет було продано компанії Merrill Lynch). Угода також передбачала продаж GM решти 80% акцій до 2004 р. Проте зараз GM, вочевидь, не в захваті від перспективи розбиратися з проблемною компанією. Та й Аньєлі навряд чи погодилися б з переходом Fiat Auto до чужих рук.

Найімовірніше, у Fiat Auto таки прийдуть власники зі сторони, але ними будуть італійці. Вкласти кошти в Fiat воліє Роберто Коланінно, екс-голова Telecom Italia. Уряд Італії також не стоїть осторонь. Берлусконі оприлюднив бажання держави придбати міноритарну частку акцій Fiat. До речі, влада вже здійснила ряд кроків щодо підтримки концерну на плаву: гарантувала державну підтримку та компенсацію звільненим працівникам, а також дозволила покупцям, які міняють нові авта марки Fiat на старі, не сплачувати податки протягом трьох років.

Дуже вірогідно, відбудуться зміни й у структурі Fiat Auto. Можливий варіант — відокремлення підрозділів Fiat/Lancia в окрему компанію, спрямовану на масовий ринок. В елітному сегменті працюватиме відокремлена Alfa Romeo. Свою зацікавленість співпрацею з Alfa Romeo у сфері виробництва автомобілів люкс-класу висловив концерн Volkswagen, але такий сценарій подій не викликає ентузіазму ні в Аньєлі, ні в GM.

На думку Юрія Іпатія, генерального директора компанії «Італавто», генерального імпортера Fiat в Україні, наразi концерну не загрожують радикальні потрясіння. «Вся програма реструктуризації заборгованості, запропонована Fiat, успішно ним виконується. Основними кредиторами є італійські банки, які повністю підтримують цю програму. Справді, завод завершив четвертий квартал минулого року з двохсотмільйонними збитками, але порівняно з початком 2002 р. заборгованість скоротилася. Концерн продав деякі свої непрофільні бізнеси, ці кошти будуть спрямовані на основну діяльність — виробництво автомобілів. Компанія продовжує працювати, і зараз нам нічого не відомо про масштабні зміни в її діяльності».

Можна прогнозувати, що масовані вливання коштів у поєднанні з реструктуризацією втримають Fiat на плаву. Проте чи вдасться концерну повернутися в трiйку свiтових лiдерiв автовиробництва, чи він приречений скніти на другорядних ролях залежить передусім від майбутніх дій спадкоємців Джанні Аньєлі на керівній посаді у Fiat Group.

Сергій ЛУК’ЯНЧУК

---

Думка фахівця

Марка Fiat не зникне з ринку

Олег НАЗАРЕНКО, гендиректор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів:

— Мало кому з українців відомо, що покійний Джанні Аньєлі 1941 року брав участь у боях на території України в складі італійського експедиційного корпусу. Пізніше продукція очолюваного ним Fiat мирним шляхом «завоювала» своє місце на конкурентному ринку України та Росії і довела свою високу якість. І Fiat, і Alfa Romeo зайняли свою нішу і навряд чи її залишать — незалежно від того, кому належатиме контрольний пакет акцій. Так, шведський автомобілевиробник Volvo зараз належить компанії Ford, але для ринку Volvo залишилося Volvo.

Навіть якщо Fiat отримає нових власників, ця марка не зникне з ринку. Поки що в світовому автобізнесі немає аналогів знищення бренду після зміни власника. Отож у своєму ринковому сегменті Fiat залишиться, і, я думаю, в майбутньому він тільки прогресуватиме.