Бізнес-го-о-о-л!!!
Нині вочевидь не кращий час для футболу, однак гравці Бізнес-ліги і взимку захоплено ганяють м’яч, будучи при цьому вельми успішними бізнесменами
Щосуботи о десятій ранку біля непоказного стадіончика на вулиці Чеській (Київ) спостерігається велике скупчення іномарок. Їхні господарі приїжджають на футбол, причому не подивитися, а пограти. Багато хто приходить з дружинами і дітьми. Ту саму картину можна спостерігати в спорткомплексі КПІ.
Футболістам-професіоналам вхід заборонений!
«Контракти» спробували з’ясувати, що ж змушує зайнятих
і цілком забезпечених людей витрачати свій час на футбол.
І не тільки час, а й гроші, оскільки і київська Бізнес-ліга,
і Київська футбольна аматорська ліга (КФАЛ), що стали
першим «національним продуктом» любительського футболу,
існують на кошти самих-таки бізнесменів-гравців. Бізнес-лігу
створено 1999 року для команд комерційних фірм, іноземних
компаній і засобів масової інформації.
За чотири роки турнір набув величезної популярності
серед бізнесменів і на сьогодні в трьох лігах бізнес-чемпіонату
заявлено 48 команд, що захищають кольори МасCoffеe,
Philip Morris, Siemens, UMC, банку «Аваль», Альфа-банку,
Bosch, «МакСмак», концерну «Укрпромінвест», Укргазбанку,
Укрінмедстраху, KPMG, «Ернст енд Янг» та ін. Має турнір
і власних «медико-інформаційних» спонсорів: газета «Команда»,
телеканал «Ера» і клініка «Медиком».
Ігри Бізнес-ліги відбуваються за правилами футзалу,
а обслуговують їх арбітри всеукраїнської, обласної чи
міської федерації футболу або футзалу. Футболістів-професіоналів
до ліги намагаються не допускати. Зокрема гравці вищої,
першої і другої ліг чемпіонату України з футболу, а
також вищої ліги футзалу взагалі не мають права брати
участь в іграх бізнес-чемпіонату. У командах «Ліги А»
Бізнес-ліги допускається участь не більше одного гравця,
заявленого в першій лізі Чемпіонату України з футзалу,
а в «Лізі В» — не більше одного гравця, заявленого в
другій футбольній лізі в сезоні 2001—2002 рр.
У нижчому дивізіоні — «Лізі С» — доступ для професіоналів
будь-якого рівня практично унеможливлений. Хоча це не
заважає багатьом компаніям «брати на роботу» молодих
хлопців із ДЮСШ, а іноді й майстрів з ім’ям (чого не
зробиш задля гарного іміджу фірми!). Достатньо пригадати
імена екс-динамівців Олега Кузнєцова, який свого часу
тренував команду «ВаБанку», і Івана Яремчука, який колись
грав у другій лізі чемпіонату України з футзалу за команду
«Інтеркас-2», де задля втіхи грали досить відомі бізнесмени.
Так, разом з Яремчуком на полі доволі часто з’являвся
відомий бізнесмен і політик Олексій Кучеренко.
Рівень бізнес-чемпіонату досить високий: команди, що грають у лігах «А» і «В», на думку багатьох футбольних фахівців, цілком могли б успішно виступати в першій і другій лігах чемпіонату України з футзалу. 1999 року в чемпіонаті Бізнес-ліги перемогла команда «Український спортивний проект», 2000-го — команда USP, 2001-го — команда «Етрекс».
За словами більшості керівників компаній, заявляючи свої команди на участь у Бізнес-лізі, вони сподіваються насамперед підняти корпоративний дух на фірмі, особливо в разі перемог своєї команди.
Гравці аматорської ліги призначають тренування...
через інтернет
Київська футбольна аматорська ліга з’явилася на рік пізніше від Бізнес-ліги — 2000 року. За основу було взято російський досвід: на той час власники «ланд-крайзерів» Москви і Петербурга створили чимало аматорських команд, які жили на власний кошт, отож роботу українським першопроходцям було набагато спрощено.
У першому Чемпіонаті КФАЛ 2000 року брали участь лише
шість команд, а надалі список учасників турніру розширився
до десяти. Багато хто з них, попри досить щільний графік
(матчі ліги відбуваються щотижня), регулярно їздить
на турніри аматорських команд до Москви, Донецька, Львова
і досягає непоганих результатів.
Цікаво, що багато команд не обмежують своїх витрат
купівлею м’ячів і форм: на сьогодні практично всі команди
аматорської ліги створили свої інтернет-сайти, які є
далеко не в кожного професійного клубу (до речі, наявність
інтернет-сайту з повною інформацією про команду була
обов’язковою умовою для участі в турнірі КФАЛ).
Сергій КАНЄВСЬКИЙ
Гравці
Такого азарту в жодному казино не відчуєш!
Дмитро КРИВОРУЧКО, начальник відділу фінансового
планування ЗАТ «Банк Петрокомерц-Україна», гравець
команди Healthgroup:
— Я граю у футбол тому, що мені потрібна психологічна
розрядка — коли бігаєш полем, усі думки, які не стосуються
м’яча, щезають, і моя голова чудово відпочиває. Не
секрет, що футбол дуже корисний для здоров’я — для
гри на великому полі необхідний більш-менш задовільний
фізичний стан. Щоб потрапити до основного складу,
необхідно примушувати себе тренуватися по-справжньому
— наприклад, я регулярно бігаю.
Також наше тренування дає мені можливість поспілкуватися
зі старими товаришами по інституту і завести нові
цікаві знайомства (в тому числі й ділові). Не варто
дивуватися — я вважаю нашу футбольну тусовку досить
престижною. До того ж, граючи в офіційних матчах,
дістаю можливість «на власній шкурі» відчути те саме,
що й професіонали, за яких ходиш вболівати на стадіон.
Та й азарт у такій грі справжній — такого в жодному
казино не відчуєш...
Граючи у футбол, я розширюю коло своїх знайомств
Максим ПРОТОПОПОВ, експерт-консультант Нафтової
асоціації України, гравець команди Healthgroup:
— Дванадцять років професійних занять спортом позначилися на моєму способі життя, і я вже не уявляю себе поза спортом, тим більше, що це допомагає підтримувати форму. Крім того, граючи у футбол, я розширюю коло своїх знайомств. Ну і, зрештою, є суто спортивне самолюбство — хочеться посісти місце якомога вище і відстояти честь рідного клубу!
Наша гра — це ще й іміджева реклама спонсорів
Олександр ПАВЛОВСКИЙ, директор технічного
відділу фірми «Комплексні системи безпеки і розвитку
«Сатурн-К», капітан Healthgroup:
— Чи може аматорський футбол стати бізнесом? Якщо мати на увазі футбольний бізнес, то, звісно, ні. Проте футболісти-аматори можуть заробляти й інакше, хоча, зрозуміло, про серйозні прибутки говорити не випадає. А стосовно меценатів, які нам допомагають, маю сказати, що Healthgroup виступає носієм назви нашого генерального спонсора (йдеться про фірму «Сатурн-К», назва якої на футболках команди. — Авт.), що є іміджевою рекламою і, зрештою, метою спонсорства. Ну, а граємо ми тому, що нам це подобається і без футболу вже не уявляємо свого життя.
|